Війна, кохання, перемога. Світлана Кислюк. «Васильки» у полі

Замість квітів нині «васильки» у полі,
А у тебе, мила, очі голубі.
Видасться хвилинка, в тиші вечоровій
Про своє коханння напишу тобі.
Я лежу в окопі і дивлюсь на небо,
Ніби бачу тво̀ї очі голубі.
Розіб’єм рашистів, повернусь додому,
Знову про кохання розкажу тобі.
Відгримлять гармати, відшумлять салюти,
Я вернусь і гляну в очі голубі.
Знов букет ромашок, васильків польових
І своє кохання принесу тобі.
Загояться рани, заростуть окопи,
Відбудуєм всі ми села і міста.
Вернемось додому, синів родим й дочок
Бо за нами правда і земля свята.