Війна, кохання, перемога. Павло Мельник

Зустріч

Ти зустрінеш мене на пероні,
Коли я повернуся з війни.
Постарівший у тридцять, та й скроні
Із відтінком уже сивини.
Ти зустрінеш мене на пероні,
А з тобою моїх два крила,
Мов троянди, маленькі дві доні –
У житті моїм два джерела.
Ти зустрінеш мене зі сльозами,
Поцілунком торкнешся щоки.
Лише місяць і зорі над нами
Промайнуть, як проходять роки.
Запитаєш: «Ну як твоя рана,
Певно, довго ще буде боліти?»
Я скажу: «Коли поруч кохана,
Все на світі я зможу стерпіти».
Ти зустрінеш мене на пероні
Після тої страшної війни.
Тихо впаде сльозинка в долоні,
Бо не всі зможуть бачити сни.
В боротьбі, де немає ціни,
Гинуть хлопці, мов маки червоні.
Не потрібні для нас ордени – 
Дочекайтесь нас всіх на пероні…