Війна, кохання, перемога. Козич Анастасія

Цей жах розпочався у лютому,

Коли в мріях була вже весна.

Мир та спокій вже стали забутими,

І здригнулась від болю земля.

Вбивчі постріли градів у повітрі,

Сирени та гул тривог.

Україна в червоній палітрі…

Допоможе нам тільки Бог.

Але ви, відважні бійці,

Не далИ їй пропасти в руїні,

Українського миру творці,

Що здобудуть свободу країні.

На Бога й на вас сподівання,

Безстрашнії світлі герої,

Стоїте ви до самого рання

На сторожі вільної долі.

Щитом правди закрили країну,

Та не тільки Вкраїну - весь світ,

Не дасте ви зробити руїни

Із землі, що міцніш за граніт.

Захищаєте рідну ви землю,

Боретесь не за нагороду.

З душ незламних будуєте греблю -

Міцний захист для свого народу.

Ми вдячні вам за надію,

Що скоро скінчиться війна,

У серці плекаємо мрію.

В українців ця мрія одна.

Щоб живими вернулись додому,

Батьківщини вірні сини,

Щоб не бачити більше нікому

Того жаху страшної війни.

Щоб не плакали матері в Бучі,

У Ірпінь повернулось життя.

У Маріуполі змучені душі

Не полинули у небуття.

І прийде до нас перемога,

Батьківщини вільне життя,

Бо ви, українські герої,

Стоїте до самого кінця.

Хай в небі наш стяг майоріє,

І сурми кличуть до бою.

Ми віримо в нашу мрію!

Ми віримо в тебе, герою!