Замок королеви Бони - скарб у серці Кременця
В Україні, що багата на історію та культурні скарби, знаходиться безліч захоплюючих історичних споруд, які є мовчазними свідками своєї унікальної історії. Одним із таких дивовижних архітектурних шедеврів є замок королеви Бони, руїни якого знаходяться на замковій горі у місті Кременець в Тернопільській області. Історія замку є невід'ємною частиною історії не лише міста, але й усієї держави, оскільки пов'язана з долею великої польсько-литовської королеви Бони Сфорци.
Історія замку королеви Бони
Кременець, що входив до володінь князя Данила Галицького, попри все витримав ворожу монгольську навалу орди хана Батия у 1240 році. Втім, через кілька років, загарбники змусили князя знести всі фортечні укріплення. Литовці, встановлюючи своє панування, відбудували замок.
Фортеця вважалася неприступною, але слабкою стороною її була відсутність води. Спроби викопати колодязь ні до чого не призвели, тому були споруджені резервуари для збору дощової води.
У 1648 році козацький полковник Максим Кривоніс взяв неприступний до того часу Кременець, облога якого тривала шість тижнів. Оборонці швидко вичерпали всі наявні запаси води, а коли почалася спрага, то лизали вологе каміння у підвалі. Врешті замок капітулював, козаки нанесли йому значних руйнувань. Відтоді замок вже не відбудовували.
У польських путівниках писали, що із замку відкривається найкращий краєвид у польській державі. Тут були останній король Речі Посполитої Станіслав Понятовський та російський імператор Микола II.
Доля Бони Сфорци та занепад замку
Бона Сфорца була дочкою герцога Міланського і другою дружиною короля Сигізмунда I, який відіграв ключову роль у створенні Об'єднаного Королівства Польщі та Великого князівства Литовського. Її доля була заплутаною. Вона виступала не лише як королева, а й як впливова політична діячка свого часу.
У 1518 році Сигізмунд одружується на 24-річній донці міланського герцога Сфорца. Наречена з Італії навчила польських шляхтичів їсти страви виделками та вперше пригостила магнатів апельсинами і родзинками.
Будучи у шлюбі, королева Бона подарувала своєму чоловіку довгоочікуваного спадкоємця та чотирьох доньок. Вдячний Сигізмунд подарував дружині місто Кременець, яким вона володіла з 1536 по 1556. Постійно збираючи податки з міста, королева Бона насправді жодного разу його не відвідувала.
Бона Сфорца прожила довге та складне життя, яке було повне перипетій і боротьби за владу. Вона була однією з найвпливовіших жінок свого часу, але її доля виявилася далеко не такою казковою, як краса її резиденції.
Після смерті Бони Сфорци замок довгий час перебував під опікою різних власників, що призвело до зношення та занепаду споруди. Внаслідок козацьких війн доби Богдана Хмельницького замок королеви Бони зазнавав руйнування.
Сьогодні від замку мало що залишилося, лише в’їзна вежа та руїни кількох стін. За останні роки тут відновили кутову вежу. І якби не дивовижні краєвиди, то на руїнах не було б чого робити.
Історична перлина Кременця
Замок королеви Бони у Кременці – це не лише архітектурний шедевр, але й символ багатої історії України. Збереження та відновлення цієї споруди є важливим завданням для наступних поколінь, які зможуть насолоджуватися її красою та дивовижними історичними легендами. Подальше відродження та популяризація замку королеви Бони допоможуть зберегти його у пам'яті нащадків і продовжувати нашу взаємодію з минулим.
