Порцелянові статуетки Оксани Жникруп: витвори фарфорової елегантності
Ім'я Оксани Леонтіївни Жникруп (31.01.1931, м. Чита, РФ – 13.01.1993, Київ) стало символом вишуканості та творчості в українському фарфоровому мистецтві. Українка за національністю, вона була народжена в Читі. Її батько, державний службовець, став жертвою політичних репресій у 1937 році, а сім'ї Жникруп було заборонено жити в Києві. Оксана отримала свою освіту в Одеському художньому училищі, у 1952-1954 роках почала працювати на Баранівському фарфоровому заводі в Житомирській області. Однак значна частина її творчого шляху була пов’яза з Київським експериментальним кераміко-художним заводом, де вона працювала протягом 1955–1989 рр.
Легенда фарфорового мистецтва
Оксана Жникруп відзначалася неперевершеним вмінням створювати неповторну малу фарфорову пластику, сувеніри та посудні форми. Її роботи не тільки отримували визнання в Україні, але й виходили за її межі, поповнюючи колекції провідних музеїв.
Жникруп була визнана не лише талановитою скульпторкою, а й виразною майстринею у світі фарфорового мистецтва. Вона вирішила відмовитися від усталених канонів соцреалізму та зануритися в царину фантастичного. Це рішення привело до створення надзвичайно фактурних і тендітних образів жіночості.
З іменем художниці Оксани Жникруп пов’язують різноманітні теми жіночої краси у фарфоровому мистецтві. В її творах ви знайдете образи героїнь казок і творів О. Пушкіна, М. Гоголя, Т. Шевченка, Г.–Х. Андерсена, а також витончені персонажі театрально-сценічного світу, як-от танцівниці та балерини. Окрім того, вона неперевершено зобразила персонажі сучасного життя в таких композиціях, як «Ранок», «Купальниця», «Біля води», а також відтворила образи з радянської історії (як у роботі «Лікбез»). Твори Жникруп відрізняються чіткістю силуету, плавністю ліній, лаконізмом у моделюванні форми та ліричністю настрою. Її твори ознаменували розквіт виробництва малої фарфорової пластики на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі та в Україні в цілому.
Малу пластику О. Жникруп виготовляли на КЕКХЗ та інших фарфорових заводах. А деякі популярні композиції – «Травнева ніч», «Любить не любить», «На ковзанці» (всі – 1956) – випускали масовим тиражем протягом десятиліть.Твори брали участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних художньо-промислових виставкахвід 1957 р., отримували відзнаки, йшли на експорт; нині зберігаються в провідних музеях.
Однією з найбільш визначних робіт Оксани Жникруп є "Царівна-Лебідь з шулікою", яку вважають справжнім шедевром. Ця композиція не лише стала символом фарфорового мистецтва XX століття, але й становить унікальну історичну та колекційну цінність.
Сьогодні роботи Оксани Жникруп прикрашають колекції провідних музеїв світу, а її творчість надалі служить невичерпним джерелом натхнення для любителів і шанувальників мистецтва. Вона залишила важливий слід в історії української культури, який продовжує вражати своєю унікальною красою.
