Подолання післяпологової депресії: перехід від ідеалу до реальності материнства

У суспільстві присутнє уявлення про ідеальну маму як таку, що присвячує себе дитині повністю, а материнство є для неї сенсом життя. Але в реальності може статися так, що замість очікуваного після народження малюка щастя жінка відчуває злість, роздратування, фрустрацію. Вона не може призвичаїтися до свого нового стану, не має почуттів до дитини.

Чому так відбувається? Часто вагітна жінка очікує, що материнство принесе в життя щастя і любов, наповнить його сенсом. Але коли очікування не збігаються з реальністю, коли народження дитини приносить складнощі та розчарування, тоді рівень фрустрації зростає. Крім того, у жінки починає закрадатися думка про те, що вона є поганою матір’ю. І це тільки поглиблює депресію.

Як боротися з післяпологовою депресією?

Головна порада – зверніться до фахівців: поговоріть із психоаналітиком, психотерапевтом або психіатром, які спеціалізуються у сфері післяпологової психічної стійкості та жіночого здоров'я. Вони можуть дати індивідуальні консультації та підтримку, допомагаючи зрозуміти та подолати емоційні труднощі, пов'язані з материнством. Крім того, здоров'я жінки після пологів може бути визначено рівнем гормонів, вітамінами й іншими біохімічними показниками. Ретельна медична оцінка може виявити можливі фізіологічні аспекти, які можуть впливати на емоційний стан, та вказати на можливі шляхи корекції для поліпшення психічного та фізичного благополуччя.

Для подолання проблеми надважливо, щоб і сама жінка, і її близькі дотримувалися простих порад:

• Дозвольте жінці бути неідеальною матір’ю. Це нормально, що почуттів до дитини одразу може не бути, але стосунки мами та малюка розвиваються й ускладнюються з часом, переростають у сильне почуття любові. Жінка не народжується матір’ю, а стає нею.
• Жінка має вірити в себе. Вірити в те, що вона обов’язково впорається з дитиною, хай це й не відразу вийде ідеально.
• Підтримка близьких – неоціненна. Йдеться не тільки про тата дитини, а й про батьків, няню, бабусю, тітку, подругу. Щоб хоча б на мінімальний час хтось міг побути з дитиною або взяти на себе частину хатніх обов’язків.
• Життя продовжується. З народженням дитини звичний побут змінився. Це факт. Але в житті матері малюка повинно бути місце для тих справ, які приносили їй радість до народження дитини: зустрічі з подругами, хобі, спорт, догляд за собою, відпочинок.