Підгорецький замок: витонченість палацу та його містичні легенди
Українська земля багата на архітектурні перлини, а ще приховує неймовірні історії. До архітектурної державної спадщини країни належить лише кілька взірців, які вражають поєднанням оборонних ознак та елегантності європейського палацу, і одним із них є Підгорецький замок, розташований у с. Підгірці Золочівського району Львівської області.
З історії Підгорецького замку
Історія Підгорецького замку розпочинається у XV столітті, коли в 1431 році вперше згадано Підгірці. У 1440 році польський король Владислав II Ягайло передав Підгірці та Загірці Івану Підгорецькому, котрий збудував тут свою укріплену садибу, перетворену згодом на унікальний замок-палац.
У 1633 році коронний гетьман Польщі Станіслав Конєцпольський став власником замку, викупивши його у родини Підгорецьких. За його наказом французький інженер Гійом де Боплан розробив проєкт укріплень, а інженер Андреа дель Аква створив двоповерховий палац із павільйонами у ренесансно-бароковому стилі.
Побудований упродовж 1635–1640-х рр., Підгорецький замок вже у 1646 р. (за два роки до початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького) приймав польського короля Владислава IV.
У період Визвольної війни замок отримав значні руйнування, його відновлення розпочалося вже у 1656 році. З часом він був повністю відбудований, але в подальшому знову постраждав від татарської навали. У 1720 році замок був викуплений Станіславом Жевуським, чий син Вацлав розпочав широкомасштабне відновлення Підгорецького замку.
Вацлав Жевуський проявив великий інтерес до мистецтва та історії. Він подорожував по всій Польщі, збираючи пам'ятки давнини, як-от зброя, твори мистецтва, цінні книги та рукописи. За даними реєстру 1768 року, замок налічував 737 картин.
Водночас на території Підгорецького замку був побудований барочний Костел Святого Йосипа, який слугував родовою усипальницею для сім'ї Жевуських. Також був посаджений французький парк, де вічнозелені рослини та рідкісні дерева створювали чудовий природний ансамбль, доповнений скульптурними композиціями.
Після смерті Вацлава Жевуського, котрий вніс найбільший вклад у розбудову Підгорецького замку, у 1779 році всю його маєтність виставили на аукціон, оскільки він помер, не залишивши заповіту. Через вісім років син Вацлава, Северин, зміг викупити маєток. Він влаштував алхімічну лабораторію в замку, де намагався перетворити неблагородні метали в золото. Після п'яти років він виїхав до Відня. Замок залишався пусткою до 1826 року, коли його власником став син Северина - Вацлав. Проте і сам Вацлав рідко перебував в замку, бо вирушив до Арабії, повернувшись лише під час повстання 1831 року, в якому він загинув.
Друга світова війна стала випробуванням для замку, але завдяки старанням Львівської галереї мистецтв та директора Б.Г. Возницького вдалося почати реставраційні роботи. Навіть за радянського режиму, коли замок перетворився на туберкульозний санаторій, люди зберігали його історію та велич.
Особливості інтер’єру замку
Кожен із залів у Підгорецькому замку носив свою унікальну назву, яка відображала або колір його стін, або призначення. Наприклад, у залі з турецькою тканиною на стінах розмістилися венеціанські дзеркала в позолочених рамах, саме тому його називали "Дзеркальним". У Лицарському залі розташована найцінніша колекція зброї, починаючи від тієї, що була завоювана Яном III Собєським у битві під Віднем, включаючи навіть намет турецького султана. Тут були представлені чудові екземпляри холодної та вогнепальної зброї XVI–XVIII століть: шаблі, мечі, ятагани, списи, різноманітні гармати, мушкети, пістолети, лицарські обладунки й обладунки бойових коней.
Замок у Підгірцях також мав Золоту, Кармазинову, Китайську, Зелену, Жовту зали. Все тут, якщо вірити описам і зображенням, було вишукано: глазуровані пічки, художній паркет, декоративні стіни і позолочене склепіння, що створювало неповторний атмосферний ансамбль.
Містика та легенди Підгорецього замку
Підгорецький замок, окрім своєї величі, також славиться містичними легендами. Однією з таких легенд є історія про Северина Жевуського, чий незвичайний інтерес полягав у вивченні алхімії. У своїй таємній лабораторії він займався створенням містичного еліксиру, призначеного для забезпечення довголіття, а також пошуками так званого філософського каменю, який, за віруванням, міг перетворювати недорогоцінні метали у золото.
Не можна обійти увагою легенду про "Білу пані". Виникнення цієї легенди пов'язане з драматичною історією, що дійсно трапилася. Молода дружина господарю замку стала жертвою його ревнощів. За його велінням вона була живою замурована в стінах. Душа її не змогла найти спокою, тому блукає коридорами замку й алеями парку, наповнюючи атмосферу довкола загадковою присутністю.
Палац вже став об'єктом досліджень для різних знімальних проєктів, як-от «Битва екстрасенсів», «Місця сили», «Мисливці за привидами» тощо. Всі переконані в тому, що Підгорецький замок дійсно населений привидами, а його територія є місцем з підвищеною паранормальною активністю.
Сьогодні Підгорецький замок - це не просто архітектурна спадщина, а справжнє свідоцтво минулих епох і незламного духу людей, котрі боролися за його збереження. Він не тільки свідок минулого, але й завдяки реставраційним роботам повертається до життя, розкриваючи перед сучасними поколіннями велич і загадковість своєї історії.
