27.11.2023

Микита Рижих. Добірка віршів «Шпалери бездомних янголів»

***
Вулиця — потилиця місяця
Посеред її нічийності раптом виріс Макдональдс
І переріс у щось таке
Чого насправді не може існувати

Снувати в незліченності доріг —
Чи це наша доля?
Почухаймо вулицю потилицю місяця
Погуляймо тут з рік чи з місяць

Отут
Обабіч довжелезного храму
Макдональдсу.

Тобі не здається:
Це місто наче хоче
Щоб усі люди й вулиці
З нього пішли?

***
шпалери бездомних янголів
без голів настає тиша
миша шкребе
крихти
майб
утн
ьо
го

ніхто не вміє полювати на щастя
зрештою люди вміють полювати
на звірів або один одного
нікому не відомо що
буде завтра
окрім
ран
ку

***
Звідки біль
Свідки мовчать

А про смерть
Свідчити нікому

***
санчата скриплять
зима шукає небо
серед сірих хмар

***
літо пошепки
спрагою до прозріння
наповнює дім

***
наповнені сумом
гуляємо у лісі
весняна тиша

***
осінній вітер
зволожує тишу
сонце сміється

***
Дурнуватий вестибюль поглядів
Дурацкие вести во взгляде
По дурацки вести себя в кишке вибухової хвилі
Ich bin aus andere
Я біль із інших
Я боль других
Расстрелянный ветер говорит
Розгублений вітер говорить
Розрублений загублений
Зазубренный в ночь
В международной ленте
Плохих новостей
Букварь это book war
Выпадая снегом в ладан
Про що може йти мова у сучасній поезії
Окрім війни

***
склепіння думок
виростає навкруги
холодна осінь

***
Крики вулиць їхні пальці
Захоплюючої ширини

Вавилон спілкується імлою
З повагою та відсутністю

Вавилон з'являється восени
З першим листям землі

І ніколи не закінчується
Небо йде вдалину

***
людина
це більше ніж
люд

***
я пориваюся рвуся на чистоту
та щось ще
що стоїть за нею

***
Пшениця століть
Він насильно переселений сіяв і сіяв аж до самого моменту переселення

Колективізація радянського нещастя
Рабство колгоспного бумерангу
Він відірваний від рідної землі ліг у пшеницю та удавився ароматом

Відтак пройшли роки
Нас усіх утоплено ніби радянське село під час індустріалізації
Нас усіх задавлено ароматом хижі

***
петиція слів коли всередині гомону знаходиш уламки серця та будинків

***
весняний політ
ніби все тихо та добре
сон на світанку

***
Месія слів
Маленький будиночок надії
Спільна для всіх інфекція щастя

Місія питань
Сонце над головами дерев
Очі сповнені пустотою

Зима прийшла
Вона вбила холоднечею лишившихся птахів
Вона сніжно поцілувала поранених і вбила їх

Пекло з крижаного цементу й іржавої серцевої арматури

***
Аромат весни
На душі вічний лютий
Безповоротній

***
Новий дім
Дім нового

Очікуючи новин з дому замислюєшся і потроху сходиш із глузду
Чекаючи на майбутнє заляпуєшся бурхаючись у сьогоденні

Рік року
Рік пітьми

Відраховуючи дні з моменту переїзду сподіваєшся на нове життя
Життя сподівається що це останній переїзд а ти не реагуєш на сподівання

Рок долі
Тяжкий рок