Гетьман Мазепа та Мотря Кочубей: загадкова історія забороненого кохання
Гетьман Іван Степанович Мазепа став не лише символом політичної ваги та значного внеску в історію України, але й об'єктом невичерпного джерела легенд та міфів, що оточували його життя з самого початку. Ця аура загадковості неодмінно відбивається на самій постаті гетьмана, додаючи йому непересічність і надзвичайну харизму, що приваблювала увагу не лише його сучасників, але й наступних поколінь.
Легендарні розповіді про кохання гетьмана впливали на творчість багатьох поетів, композиторів і художників. Ці романтичні історії стали не лише джерелом натхнення, але й предметом вивчення, розгортаючи перед нами картину непересічного життя та палкого кохання гетьмана. Однією з таких легенд є його роман з хрещеницею Мотрею Кочубей – донькою генерального писаря та судді Василя Леонтієвича Кочубея.
Історія романтичних стосунків Мазепи та Мотрі Кочубей
Мотря Кочубей народилася у 1688 році в розкішному маєтку Кочубеїв у Диканьці у родині генерального судді Василя Кочубея. Сам маєток до нашого часу не зберігся, він був зруйнований у 1919 році, але збереглися світлини цього розкішного палацу. Мотря була наймолодшою в родині Василя Кочубея. Гетьман Іван Мазепа взяв її під свою опіку, ставши її хрещеним батьком. Навіть при всіх намаганнях Мазепи (надання довіреної посади, маєтки, розкішні візити та прийоми у своїй резиденції), Василь Кочубей так і не змирився з тим, що гетьманська булава після Самойловича дісталася не йому.
Про роман між гетьманом та Мотрею стало відомо в результаті доносу Василя Кочубея в 1708 році, де, крім свідчень про зносини гетьмана з польським королем та його прагнення звільнитися з підпорядкування московського царя Петра І, знаходилися також листи та любовні записки, адресовані молодій Мотрі. Ці документи становили потенційну загрозу для репутації українського гетьмана. У своєму повідомленні цареві Кочубей вказував, що гетьман спокусив його доньку, котра втекла до нього з батьківського дому. Згідно з матеріалами справи, ці події мали місце у грудні 1704 року.
Василь Кочубей намагався представити почуття своєї юної дочки до набагато старшого від неї гетьмана Івана Мазепи як результат звабливого чаклунства (за народними повір’ями, для цього використовувалися волосся та речі, які носить людина), а також різноманітних подарунків.
Романтичні почуття Мотрі та Івана Мазепи виникли, коли дівчині було 16 років, а гетьману – 65. З погляду церковних норм, Мотря не була дитиною у стосунках між нею та гетьманом, оскільки вважалося, що нареченій повинно бути не менше 12 років, аби укладати шлюб.
Гетьман Іван Мазепа, на відміну від своїх попередників, зберігав протягом усього свого життя струнку та сильну фігуру, носив вуса, захоплював співрозмовників своїми жестами, а ще поглядом. За спогадами сучасників, Мазепа мав добру фізичну форму, привабливий зовнішній вигляд і вражаючий рівень інтелекту. У 1704 році гетьман Мазепа знаходився на вершині своєї кар'єри, здійснивши одну зі своїх найзаповітніших мрій - повернув Правобережжя та встановив там гетьманську владу.
Маєток Кочубея і маєток Мазепи у Гончарівці знаходилися поруч, а між ними ріс величезний дуб. У його дуплі закохані гетьман та Мотря лишали ніжні записки. У той час Іван Мазепа вже був вдівцем, оскільки у 1702 році померла старша за нього дружина Ганна Фридрикевич. Гетьман володів значними багатствами, великою владою та вражаючим розумом, що, очевидно, зачарувало його юну хрещеницю. Хто міг встояти перед щирою закоханістю такої видатної людини?
Свідченням щирості почуттів була готовність Мазепи укласти шлюб із Мотрею. Хоча церква могла б стати перепоною на цьому шляху, оскільки гетьман вже виступав як хрещений батько дівчині, але, враховуючи усі зв'язки та меценацтво Мазепи, можна вважати, що головною перешкодою все ж таки були батьки Мотрі.
У листах гетьмана, написаних коханій Мотрі, розкривається, що мати дівчини, Любов Кочубей – жінка зі скандальною славою та ще й з амбітними планами щодо влади свого чоловіка на гетьманську булаву – навіть била свою доньку, спровокувавши тим самим втечу дівчини до гетьманського палацу у Гончарівці. Однак Іван Мазепа вчинив шляхетно, повернувши кохану батькам. У той час Кочубеї вже поширювали чутки, що гетьман, нібито викрав їхню доньку серед ночі. Іван Мазепа усвідомлював бажання подружжя Кочубеїв плести інтриги та володіти гетьманською булавою, відповів їм: "Нічого доброго, як бачу, ні терплячість, ні доброта моя не могли зробити". Гетьман прагнув помсти, але Мотря заборонила це робити. Обоє закоханих важко переживали розлуку. Іван Мазепа намагався втішити дівчину, пропонуючи їй піти у монастир, і в подарунок відправив книжечку, що підкреслює інтелектуальний аспект їхнього роману.
Розлучення Мотрі та Мазепи викликало багато сумнівів та спекуляцій. Досі існує чимало легенд про її подальшу долю, зокрема, що вона збожеволіла, утопилася в ставку в Батурині, пішла в монастир тощо. Проте більшість дослідників висловлюють припущення, що вона, можливо, у 1707 році вийшла заміж за довірену особу Мазепи - Семена Чуйкевича, котрий став на бік гетьмана і аж до Полтавської битви не покидав його. Щодо ідентифікації ігумені Ніжинського жіночого монастиря в 1733-1736 рр. Меланії Чуйкевичівни з Мотрею Кочубей, можливо, у даному випадку йдеться про дружину генерального судді В. Чуйкевича, якого в 1710 р. за підтримку Івана Мазепи заслали до Сибіру, де він і помер, а його дружина, за словами історика Д. Бантиш-Каменського, «удалилась в монастирь в Малороссии».
Завершення історії: заключні роздуми про Мазепу та Мотрю
Історія кохання гетьмана Мазепи та Мотрі Кочубей - це не лише романтична легенда, але й важлива частина української історії, яка вражає своєю глибиною та складністю. Кохання гетьмана до Мотрі Кочубей, хоч оповите скандалами й інтригами, вражає своєю несподіваністю та глибиною почуттів.
Листи Мазепи до коханої Мотрі, збережені як пам'ятки інтимного епістолярного жанру, розкривають не лише почуття гетьмана, але й суспільний контекст того часу. Вони стали свідками не лише кохання, але й боротьби за владу та інтриг. Доля самої Мотрі Кочубей, незважаючи на численні легенди і туманні історичні факти, досі залишається предметом обговорень, гіпотез і досліджень.
Завдяки цій історії маємо можливість заглибитися в атмосферу козацької епохи, розглянути соціальні та культурні аспекти того часу. Кохання гетьмана Мазепи та Мотрі Кочубей залишається не лише романтичною частиною минулого, але й ключовим епізодом у вивченні української історії та культури.
