Катерина Осадча. Конкурс драбблів
Квітка
Чашка. Надто вишукана для кульгавого столика. Вона велично стоїть на скатертині, випаленій сонцем. Мама вперше дістала її зі старенької шафи. Берегла для особливого дня. І він настав. Мій 20-й день народження.
Чашка. Милуюся нею та смакую шматочком вафельного торту, який ще встигла купити у сільській лавці у перший день вторгнення. Ось, виявляється, яке на смак мирне життя!
Чашка. Постійно здригається від вибухів. За лісом, на підступах до Києва, точаться запеклі бої. Свист ракет плутає думки, сковує рухи, забороняє спати... триває шостий день великої війни…
Чашка. Її оздоблює чарівної краси квітка. Попри невимовний страх, вона наважилася розквітнути цієї весни…
