Яна Гриценко. Конкурс драбблів
Годинник
Вони наказали мені лежати, прилаштували пояс, який заважав рухатися. Годинник на стіні показував дев’яту ранку: біль почав пронизувати усе тіло, огортати моє єство, я закричала в агонії, не стримуючи голосу.
Годинник крокував уперед, друга година дня: я міцно стискала кулаки, намагаючись витримати муку, що подарувала доля.
Годинник на стіні зупинився — п’ять годин сорок хвилин. На якусь мить світ завмер, біль ущух і я почула крик, а потім стало легко-легко, мов на хмаринці.
— Вітаємо, у Вас хлопчик, вага 3390 г, зріст 56 сантиметрів. − почулося десь зовсім поряд. Я впоралася... ми впорались.
