Наталія Тірон-Воробйова. Конкурс драбблів
Мій
Ти був мій. Пам’ятаєш? Згадую. Згадую тебе. Наші «мій-миті». Чому ти знову починаєш? Що? Що саме. Нашу долю. Ми не зможемо її спровокувати. Ні. Не зможемо. Чому? Мій! Чому? Ми все подолаємо. Мій любий «мій». Будь тоді не моїм…Ти здуріла?! Як так?! Як так може бути?! Щоб я був не твоїм «моїм»? Я не можу. Я хочу позбутись цього страху. Страху бути самотнім. Соромно. Мені болісно. Що так. Мила моя. Вибач. Пробач дурного бовдура. Цирк «Сміливість: Гординя» виходить. Я на сцені. Стою. Сипляться з неба твої сльози, мила. Твої нескінченні сльози. Я змерз. Мені холодно. Зупинись.
Тут раптом тебе немає.
