Назар Гордій. Конкурс драбблів
Від мене коханій
О моя люба… Мені так пусто й недобре без тебе. Без палких поцілунків, гарячих обіймів та хтивих поглядів, що ловили мене живцем.
Ніч стала для мене найбільшою мукою, гірше за неї - тільки війна, котра тебе так безсовісно в мене відібрала.
Лише сонце рятує від цієї кари. Сонце, в якому вбачаю твої великі, багряні очі. Я благаю його світити для мене вічно, як це колись робила Ти. Прошу його стати реабілітологом, врятувати мою хвору душу романтика. Я хочу, щоб воно спалило мене вщент - лиш так ми знову будемо разом.
Ніколи не пробачу війну. Проклинаю тебе безжальна, царице смерти.
