Дзюбенко Анна. Конкурс драбблів
Впевнені що бібліотека?
- Скажи пароль і зайди сюди! - кричала я Рейну за дверима таємної кімнати бібліотеки.
Хлопець намагався виламати двері, але марно. - Я чую кроки? Мерелі, ВІДЧИНИ ДВЕРІ!
Мені було шкода його, але вже пізно. Пароль потрібно вимовити голосно, щоб чули "вони". Якщо Рейн викрикне, знайдуть обох.
Затишшя, крики болю та останнє «Мерелі, я тебе кохаю».
- Вибач, - тихо промовила я зі сльозами на очах та стала чекати. За кілька хвилин коли все стихло, я підійшла до дверей та відчинила їх. Порожньо. Нікого не було. Я хотіла зробити крок, але хтось позаду почав дихати мені у шию, холод пройшовся по тілу, а далі...
