Коли літають автівки, а на вулиці цвітуть квіти: утопії зеленого міста
Автор: Уве Пюц
Графічний дизайнер Ян Каменський (Jan Kamensky) показує вулиці Берліна, Мюнхена та Відня такими, якими вони могли б бути: зеленими, жвавими та вільними від автомобільного руху. Його бачення заряджає міських будівельників ентузіазмом.
На площі Кандидпляц на південному сході Мюнхена вирує справжнє пекло. Машини заполоняють перехрестя, з усіх боків лунають несамовиті сигнали, ніхто не рухається вперед. Раптом дорожні знаки і світлофори починають хитатися, відриваючись від землі, так само, як і автомобілі, що один за одним злітають у небо.
Ви не можете повірити своїм очам, адже там, де ще мить тому був асфальт, з землі проростають дерева та рослини. Там, де був затор, тепер серед зелених насаджень прогулюються люди, снують велосипедисти, торговці продають товари з яток. Через дві хвилини відео площа Кандидпляц перетворюється на місце, якого ви ще не бачили.
Вгору і геть: поки автомобілі злітають у небо, Ян Каменський створює пишний парк перед Берлінською ратушею
Це дивовижне перетворення — робота графічного дизайнера Яна Каменського, чия двохвилинна анімація показує, як міг би виглядати міський простір без моторизованого руху. Чи то площа біля Червоної ратуші в Берліні, Репербан у Гамбурзі чи Барбаросапляц у Кельні — у своїх відео 36-річний чоловік перетворює вулиці та площі на квітучі зони без автомобілів, протиставляючи реальності власне альтернативне бачення. «Я хочу надихнути людей дивитися на знайомі місця іншими очима», — пояснює Каменський.
Зелене бачення: у своїй анімації Ян Каменський перетворює район біля станції метро Кандидпляц у Мюнхені на зелені простори з садами та ринковими кіосками
«Я не хочу чекати, я хочу зробити щось зараз»
Це звучить як покликання, та насправді уродженець Гамбурґа пережив своєрідне пробудження, яке дало йому поштовх. Під час пандемії він почав читати книжки про майбутнє нашої планети, зокрема «Тобі потрібно менше» («All you need is less») Манфреда Фолкерса та Ніко Пеха, які пропагують усвідомленість та сталий спосіб життя.
Під час локдауну по телебаченню показували вільні від машин Таймс-сквер або Єлисейські поля, і Каменський на собі відчув тишу порожніх вулиць Гамбурґа. В цей час у нього з’явилося бажання змінити місто. «Тоді я запитав себе, наскільки комфортнішими для життя стали б вулиці та райони, якби автомобільний рух втратив тут пріоритет».
Для Каменського було все ясно: «Я не хочу чекати, поки політики щось вирішать. Я хочу зараз щось зробити». І він зробив це за допомогою засобів, які опанував — візуальної репрезентації. Він прогулювався вулицями і почав оглядати такі жваві місця, як алея Макса Брауера або Репербан у Гамбурзі, фотографував і прокручував у голові питання: «Як те, що тепер виглядає непривітним і сірим, можна зробити більш привабливим для людей?».
В одній зі своїх перших робіт він перетворив похмуру площу Гольстенпляц в районі Альтона міста Гумбурґ на оазу зі ставком і клумбами, лавками та куточками для відпочинку. В цьому місці більше не їздять машини, натомість є трамвай, який є для Каменського найпопулярнішим видом транспорту, поряд з велосипедом.
Митець перетворень. У своїх відео Ян Каменський працює з фотографіями жвавих вулиць та площ та дає волю своїй уяві
Анімовані автівки злітають у повітря
Те, що відбувається перед очима глядача протягом двох хвилин, є результатом деталізованого компонування на екрані. Спочатку Каменський фотографує локації, які потім обробляє на комп’ютері. Він ретушує машини, залишаючи лише будівлі. «Для мене це чисте полотно, на якому я потім починаю проєктувати».
Потім він вставляє різні окремі об’єкти, як, наприклад, дерева, квіти, ставки, лавочки тощо й, нарешті, автівки й дорожні знаки, які пізніше за допомогою анімаційної програми злітають у повітря.
Зараз він працює над реконструкцією площі в Брюлі. Біля бельведера в центрі міста все ще паркуються автомобілі. «Парковки — це жах», — нарікає Каменський, бо йому доводиться прибирати всі машини перед тим, як повернути їх на місце, щоб потім підняти у повітря.
У цьому випадку міська влада звернулася до нього з проханням поділитися ідеями. Спершу він робить чорновий ескіз. Потім студенти мають намалювати на ньому свої проєкти, а згодом з цього має постати конкретна анімація. «Я вважаю, що це чудово, коли ідея перетворюється на дію, — зауважує Каменський, — йдеться не лише про мою концепцію, а й про те, що утопічні візії починають надихати інших».
Дорогу! Там, де сьогодні на кельнській площі Барбаросапляц досі панують автомобілі, у майбутньому могли б прогулюватися пішоходи
Він не завжди отримує схвалення. У твітері один критик запитав його, чому він перетворює жваві вулиці на кладовища. «Я запитав себе, чому автомобільний рух, шум та забруднення повітря асоціюють зі жвавим життям?».
Нині він дедалі частіше залишає свій робочий стіл та бере участь у публічних дискусіях. У Мюнхені від імені футурологічної організації «MCube» він презентував свої роботи в рамках громадських слухань, а також прочитав лекцію в Амстердамському університеті на тему «Як зробити утопії видимими».
Нещодавно він чотири дні їхав поїздом до Лісабона, щоб разом з екологічною організацією переробити перехрестя в центрі міста. Межа між мистецтвом та активізмом стає дедалі розмитішою, зазначає він.
Мета — змінити звички сприйняття
Якими б грайливими здавалися його анімації на перший погляд, вони зазвичай дотримуються певного порядку: автомобілі поступаються місцем велосипедам і громадському транспорту, які потрапляють у майже райське середовище. Його візуальні образи у розважальний спосіб оприявнюють мету, яку прихильники революції мобільности декларують у раціональних аргументах.
Він розробив 50 утопій, і 50 разів автомобілі та дорожні знаки здіймалися в повітря в його анімаціях — чи не набридло це йому? «Чесно кажучи, я завжди демонструю одне й те саме», — зізнається Каменський.
І все ж він залишається відданим своїй меті — надихнути людей на озеленення міських центрів. Подібно до того, як сюрреалісти в образотворчому мистецтві закликають нас розірвати завісу реальности, щоб звільнити місце для фантазій і мрій, Каменський також вірить у вплив своєї творчости на свідомість. «Мої образи майбутнього можуть змінити погляди, і це, можливо, перший крок до серйозних змін».
Стаття вперше була опублікована німецькою мовою під назвою «Wenn Autos fliegen und Straßen erblühen: Utopien für die grüne Stadt» в журналі Німецької залізниці «Mobil» 27 липня 2023 року.
Переклали Ольга Ярмошук, Юлія Літвін, Оксана Білічак
