Мізинський браслет з бивня мамонта: скарб з кам'яного віку, що відкриває таємниці минулого

На просторах Сіверщини, поблизу села Мізин на Чернігівщині, ховається одне з найдавніших та найунікальніших поселень палеолітичної людини. Відоме воно як археологічна пам'ятка Мізинська стоянка, вік якої сягає XVIII-XX тисячоліть. Саме тут під час розкопок було знайдено справжній шедевр кам'яного віку - вишуканий різьблений браслет з кістки мамонта, прикрашений орнаментом. Цей витвір мистецтва не лише вражає красою, але й приховує в собі таємниці, які й досі намагаються розгадати науковці.

Історія знахідки

Все почалося 1907 року, коли на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин на Чернігівщині були знайдені великі кістки. Ця несподівана знахідка швидко поширилась і зацікавила археологів. Дослідження, розпочаті наступного року, стали початком захоплюючої подорожі в глибину віків, адже саме тут, на місці теперішньої Мізинської стоянки, колись вирувало життя людей пізнього палеоліту.

Протягом наступного століття археологи ретельно досліджували цю унікальну територію. Розкопки розкрили п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25 квадратних метрів, схожих на "чуми" північних народів. Ці куполоподібні споруди, збудовані з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин та обкладених кістками й рогами, стали свідченням неабиякої майстерності та винахідливості людей того часу.

Поруч із житлами археологи знайшли численні свідчення побуту та господарської діяльності - місця обробки каменю та кісток. Але справжнім відкриттям стали вишукані твори мистецтва, створені з бивня мамонта. Скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин і пташок, а також браслети, прикрашені витонченими орнаментами, вражають не лише майстерністю виконання, але й дають цінну інформацію про світогляд, вірування та художні традиції людей кам'яного віку.

Мізинський браслет: шедевр з глибини віків

Серед знайдених браслетів особливо вирізняється один, знайдений 1912 року. Цей широкий обруч з кістки мамонта вражає витонченістю та майстерністю виконання. Його зовнішня поверхня вкрита симетричним меандровим орнаментом, поділеним смугами паралельних зигзагів. Геометричні візерунки, виконані червоною вохрою та глибоким різьбленням, свідчать про неабиякий талант і художню майстерність людей того часу.

Окрім цього відомого браслета, під час розкопок в середині 1950-х pоків було знайдено ще один, не менш цікавий. Він складається з п'яти тонких пластинок з бивня мамонта, з'єднаних між собою. На кінцях пластинок просвердлені отвори, а їхні поверхні прикрашені витонченим "ялинковим" візерунком, доповненим смугами, розділеними ромбами.

Вважається, що ці браслети виготовляли з прямих пластин бивня мамонта, які певним способом згинали.

Орнамент та його значення

Палеолітична орнаментика Мізинської стоянки, що належить до епохи пізнього палеоліту, вирізняється чітким геометричним характером. Зигзагоподібні лінії, трикутники, кути та ромби - ось основні елементи, які, поєднуючись і повторюючись, утворюють складні та вишукані візерунки. Саме за багатством та симетрією візерунка Мізинська різьблена кістка перевершує все, що створила людина епохи палеоліту в царині декоративного мистецтва.

Одним з найважливіших відкриттів археологів стало те, що саме на знахідках з Мізинської стоянки вперше з'явився меандр (назва походить від звивистої річки Меандр в Малій Азії) - орнаментальний мотив, який згодом став одним з найпопулярніших у багатьох цивілізаціях Європи, Азії та Америки.

Але орнамент Мізинського браслета має не лише естетичну цінність. Дослідники висловлюють припущення, що він може бути не просто прикрасою, а й виконувати функцію календаря.

Мізинський браслет як протокалендар

Вивчення Мізинського браслета - унікального артефакту з палеолітичної стоянки в Україні - призвело до сенсаційного відкриття: цей браслет, можливо, є протокалендарем, створеним 20 000 років тому! Цю теорію висунув кандидат історичних наук, палеолітолог Борис Фролов, який протягом багатьох років досліджував палеолітичні пам'ятки Євразії.

Ретельно вивчаючи орнамент браслета, Фролов звернув увагу на його чітку структуру. Браслет поділений на п'ять зон, три з яких прикрашені "меандром" (візерунком, що нагадує звивисту річку Меандр у Малій Азії), а дві - зигзагоподібними лініями.

Фролов припустив, що орнамент браслета може мати календарне значення. Він зауважив, що три зони з "меандром" містять 30 елементів, кожен з яких складається з 12 ліній, загалом 360 ліній. Це число співпадає з кількістю днів у давньоєгипетському році, який поділявся на 12 місяців по 30 днів з додаванням 5 "зайвих" днів.

Дослідження двох зон з зигзагоподібними лініями дало ще одну сенсаційну знахідку. Перша зона містить 6 зигзагів по 7 ліній у кожному, загалом 42 лінії. Друга зона - 8 зигзагів по 7 ліній, загалом 56 ліній. Разом це дає 14 зигзагів та 98 ліній. Ці числа співпадають з архаїчним місячним календарем чукчів, корінних жителів Далекого Сходу, який мав 14 тижнів по 7 днів, тобто 98 днів.

Таким чином, Фролов зробив висновок, що Мізинський браслет є протокалендарем, який поєднував місячний та сонячний календарі. Це відкриття стало справжньою сенсацією в науковому світі, адже воно свідчить про те, що люди кам'яного віку мали знання про астрономію та календарні системи.

Відкриття протокалендаря на Мізинському браслеті дає нам унікальну можливість зазирнути в життя людей кам'яного віку та краще зрозуміти їхні знання та уявлення про світ. Це відкриття кидає виклик традиційним уявленням про еволюцію людства та демонструє, що люди кам'яного віку були більш розвинутими, ніж вважалося раніше.