Толя Недоля. Напів

Напівлюбов,                                 
Напівстосунки,                             
Напівобійми, поцілунки,          
Напівнесказані слова,              
Напівзавислі в напівтиші.      
Як полонити серце глибше     
Ніж упівсили, –  аж до дна,               
Зім'яте побутом? –  Хтозна!     
Наполовину, –  бо нема                
Того великого кохання,               
Яке хвилює щогодини!               
Може, насправді б захопило,    
Якби палало не напів –                  
На повну, щоб зморило сумнів. 
Щоб підказало – Це вона!             
Люби! Візьми її назавжди!              
Не муч її «напівлюблю»!                 
Якщо нема                                             
Ще найсправжнішого! –                         
Нехай вишукує сповна                                                                           
І виглядає у вікні
Напівзаплакана й сумна,
Того, хто їй назавжди треба!
Хай не марнує це життя
Напівкоханням без потреби
Для того, хто не робить крок,
І не засвоює урок – 
Лишень ховає в небуття
Свої непевні побажання!:
–  Не намагайся обдурити, 
Кроїти не своє буття!
Твоє незріле –  не замінить
Напівзмарноване життя!
Тому біжи напівподалі,
Зібравши всі напівдеталі,
Назавжди! Без повороття!
Напів... - Нещире! -
Не життя!

04.12.2024