Дослідження рівня читання українців у 2024 році

Презентація дослідження рівня читання дітей та дорослих у 2024 році

Сьогодні в Укрінформі відбулася презентація й обговорення всеукраїнського соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих у 2024 році « Зміцнення позиції української книги » , яку провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги у вересні 2024 року.

За результатами дослідження:

у 2024 році три чверті прочитаних книжок були україномовними, що демонструє зростання споживання україномовних книжок приблизно на 20 в.п у порівнянні з 2023 роком; зручну для читання українську мову вважає близько половини опитаних, що співставно з даними минулого року;
дорослі половини українців усвідомлюють важливість розвитку книгирень як фактор стимулювання читання – опитаних погодилась з тим, що книгарням потрібні субсидії навіть під час війни, а ще третина зауважили, що субсидії потрібні, але вже після війни;
вподобання українців щодо видів літератури розподілилися майже рівномірно, 40% читає українську класику, приблизно по третині – сучасних українських авторів, зарубіжну класику та сучасних іноземних авторів;
основні причини для читання – любов до читання та задля самовдосконалення, а також відпочинок та можливість відволіктися і отримати задоволення від пізнання нового.

В обговорюваному дослідженні взяли участь: Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України; Олександра Коваль — в. о. директора Українського інституту книги; Інна Совсун — народна депутатка України; Тарас Кремінь — уповноважений із захисту державної мови; Євгенія Кравчук — народний депутат України, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; Юрій Марченко — начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги; Юлія Орлова — генеральний директор видавництва «Vivat»; Ілона Замоцна — співзасновниця видавництва «Віхола»; Катерина Котвіцька — очільниця MEGOGO AUDIO міжнародного медіасервісу MEGOGO; Олексій Ерінчак — засновник книжарні «Сенс»; Олексій Кравченко — менеджер із закупівель «Yakaboo»; Людмила Фіть — організаторка фестивалю «Книжкова країна»; Юлія Козловець — координатор міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»; Оксана Бруй — президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація»; Олег Сербін — генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого; Оксана Хмельовська — головна редакторка медіа про книжки «Читомо», менеджер культурних проєктів; Тетяна Гонченко — фриланс-журналістка, блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун»; Тетяна Стус — українська письменниця, літературна критика, керівниця лабораторії дитячого читання «BaraBooka» НЦ «МАНУ»; Олександр Красовицький — генеральний директор видавництва «Фоліо»; Галина Титиш — редакторка-засновниця «Української правди. Життя», очільниця ГО «Смарт освіта», співзасновниця ГО «Батьківський контроль».

Нижче публікуємо важливі меседжі, які прозвучали під час обговорення дослідження.

Євгенія Кравчук наголосила на важливості розвитку бібліотек у регіонах для посилення рівня читання українців, однак у третині людей у маленьких містечках і селах немає книжок. « 86% респондентів вважають потрібним і правильним те, щоб місцева влада закуповувала книги до місцевих бібліотек, тому будемо про це, зокрема, місцевій владі нагадувати » , — зауважила вона.

На тому, щоб збільшити показник тих, хто бере книгу в бібліотеці, оголосила Галина Григоренко , останнім часом бібліотека — це єдиний заклад культури й громадський простір у населеному пункті. без цього, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій поділилася, що МКСК наразі працює над «Стратегією розвитку культури» — документом, що є частиною плану « Ukraine Facility ».

Дослідження Українського інституту книги порушує також питання мови, якою читають і якою спілкуються українці. таке стурбованість викликало те, що серед дітей зріс відсоток спілкування в школі російською мовою. Це прокоментував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь : « У 2024 році зросла частка порушень мовного закону і в школах, і в університетах. На жаль, прикра ситуація серед дошкільної та позашкільної освіти, фактично шкірне 10-15-те звернення, що надійшло протягом 2024 року, стосується цих пошкоджень. Сподіваюсь, що дослідження буде додатковим інструментом для органів державної влади для прийняття правильних рішень » .

Інна Совсун додала, що в цьому контексті ми маємо думати, яким чином працювати також і з учителями. « Ми не можемо впливати на батьків, але інституалізований канал впливу, який є у державі — це впливати через школу, через вчителів. Я говорю зараз у контексті підтримки, на кшталт читацьких клубів для вчителів. А про надання інструменту, яким вчителі реагують на те, що учні говорять на перервах російською мовою », — сказала також народна депутатка України.

Керівниця лабораторії дитячого читання «BaraBooka» НЦ «МАНУ» Тетяна Стус поділилася приємною статистикою, що 40% опитаних у процесі дослідження дітей беруть книги в шкільних бібліотеках. Саме тому вона вважає, що потрібно більше працювати саме зі шкільними бібліотекарями й бібліотекарями, оскільки такий показник — «це їхня заслуга, ентузіастів й ентузіасток, люди книги, це їх бажання зсередини і спроби щось змінити » .

Співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замочна відреагувала на дані про те, що дорослі багато читають класику: « Класика дуже добре продається. Коли почався проект ( «Неканонічний канон» ) « Віхоли » , ми не були впевнені в паперовій книжці, і що це буде продаватися, адже ці книги можна читати у вільному доступі. Українці, які в школі не хочуть читати класику, просто надолужують це у дорослому віці » .

Директорка « Книжкового Арсеналу » Юлія Козловець сказала, що наразі, в тих загрожених умовах, у яких працює вся країна, для чого першочергово потрібно фінансувати армію, нам потрібно гуртуватися за те, аби не втратити те, що ми на роботі, припинити фінансування культури далі буде. знижуватися: « Ми маємо об'єднувати необ'єднуване. Ми маємо шукати можливості рухатися в бік збільшити бульбашки. Ми маємо думати експериментально, ми маємо думати критично. Ми маємо знати, що це — умови задачі, це такий час. Ми не маємо втратити те, що ми напрацювали » .

« Я хочу висловити свою глибоку пошану Збройним Силам України і теж завірити, що УІК, як і всі ми, теж живе думкою про перемогу, теж живе думкою про підтримку і теж намагається зробити все, що в наших силах, щоб цю перемогу наблизити. І щоби диверсифікувати свої джерела надходжень і подавати, про те як співпрацювати з усіма учасниками думки ринку й іншими стейкхолдерами: бібліотекарями, читачами, блогерами та всіма, хто займається популяризацією читання », — на завершення додала в. о. директора Українського інституту книги Олександра Коваль.

Повний запис круглого столу