Художнє порівняння як засіб актуалізації імпліцитного змісту тексту (на матеріалі текстів романів Г. Гріна)

Л. Ф. Присяжнюк

The article centers on the problem of investigation of the implication from the point of view of cognitive linguistics. The author makes an attempt to study simile as a means of actualization of the implicit content of the text with the help of the conceptual analysis and to discover mechanisms of influence of this means on the recipient.

Key words: implicit content of the text, simile, concept, cognitive dissonance.

Імпліцитність як складне та багатоаспектне явище традиційно перебуває в центрі уваги мовознавців. Існують різні погляди на визначення явища імплікації. Видатний мовознавець К. А. Долінін визначає експліцитний зміст як безпосередньо виражену в тексті сукупність мовних знаків, що складає дане висловлювання. Імпліцитний зміст, на думку вченого, є таким, що не втілюється прямо в узуальних лексичних одиницях в граматичних значеннях мовних одиниць, які складають висловлювання, а отримується чи може бути отриманим з останнього при його сприйнятті [1, 37]. У роботах К. А. Долініна досліджено й механізми сприйняття імпліцитного змісту висловлювання. З точки зору ученого, провідним моментом у процесі сприйняття підтексту є інформаційна потреба адресата. Проте пошук прихованого смислу може бути обумовлений аномалією в самому повідомленні. Учений наводить класифікацію таких аномалій: імплікація факту; імплікація логічного зв'язку між висловлюванням та фактами, що повідомляються; імплікація особистісного ставлення адресанта до ситуації спілкування і / чи до того, що замовчується; імплікація фактів та мети висловлювання; невідповідність висловлювання ролі адресата (імплікація особистісного ставлення до власних рольових дій); невідповідність експліцитної іллокуції (імплікація справжньої цілеспрямованості) [1, 42-45].

Онтологічна сутність явища імплікації передбачає його нерозривний зв’язок з експлікацією. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки розроблено декілька поглядів на характер співвідношення зазначених явищ. Традиційно під поняттям «імплікація» розуміють неявне вираження мовного значення (тобто переважання плану змісту над планом вираження), у той час як поняття «експлікація» визначається як явне вираження мовного значення (переважання плану вираження над планом змісту) [2, 20; 3, 5]. З такого визначення випливає, що імплікація є значущим способом подачі інформації у відношенні до нейтрального - експліцитного. На думку М. В. Оборіної, такий підхід руйнує організуючий та стилеутворючий момент опозиції імплікація / експлікація [3, 5]. Дослідниця зазначає, що цей недолік долається в концепції колоквіальної стилістики, розробленої Ю. М. Скребневим. У рамках цієї концепції імплікація визначається як переоцінювання мовцем можливостей знакової одиниці (форми) передати певний зміст, який не є узуально властивим для неї. Експлікація розуміється як недооцінка можливостей знакової форми і відповідне до неї «вдосконалення». Таким чином, обидва явища розглядаються як відхилення від нейтральності. Визнаючи цінність та практичність розроблених уявлень, М. В. Оборіна говорить про їх недосконалість для використання при інтерпретації тексту [3, 6-7]. Розвиток когнітивного напрямку в мовознавстві відкрив нові можливості подальшого дослідження явища імплікації. Так, у роботі Л. О. Нефедової імпліцитність розглядається як провідна концептуальна категорія тексту, що відображає у своєму змісті найбільш загальні та системні властивості естетичної комунікації властивостями мови [2, 23]. Значний внесок у з'ясування природи виникнення імпліцитного змісту тексту зроблено Г. Г. Молчановою. Дослідниця розглядає процедуру імплікативного пошуку з точки зору когнітивної теорії, у межах якої процес розуміння визначають як послідовність пар фреймів з великою кількістю терміналів, що приписуються останнім. Процедура імплікативного пошуку розглядається як процедура гіпотетичної інтерпретації - швидкого висунення припущень щодо можливого значення висловлювання. Вона полягає у пошуку та виявленні фреймів, які можуть бути ідентифіковані як подібні через те, що їх термінали приєднують об'єкти одного й того ж виду. Імплікати розглядаються як імпульси «впізнавання» подібного фрейма, який активізується в пам'яті [4, 82]. У своїх роботах Г. Г. Молчанова наголошує на центральній ролі нарративних тропів у когнітивній лінгвістиці, а також на їх значенні як імплікатів, що стимулюють виникнения певних асоціацій при сприйнятті [5]. Таким чином, можна виділити такі проблеми вивчення явища імплікації: механізм виникнення імплікації у висловлюванні; взаємодія імплікації та експлікації в тексті, механізми виявлення факторів, які обумовлюють виникнення імплікації в тексті; роль тропів як актуалізаторів імплікативного змісту висловлювання.

Беручи до уваги складну та багатоманітну онтологічну природу явища імплікативності, у нашій роботі ми зупинимося лише на одному з аспектів цієї проблеми - на дослідженні факторів, які обумовлюють виникнення імплікативності в тексті. Для досягнення мети вважаємо необхідним вирішити такі завдання:

дослідити роль художнього порівняння як засобу актуалізації імплікативного змісту висловлювання;

зробити спробу розкрити механізми впливу цього засобу на реципієнта.

Трактування терміна «художнє порівняння», яке використовується в цій роботі, було вироблено на базі висновків, зроблених лінгвістами у попередні роки, зокрема у роботах В. П. Сасіної, В. Є. Прищепи, О. І. Марчук [6; 7; 8]. Під терміном «художнє порівняння» ми розуміємо логіко-когнітивну операцію, в результаті якої формується троп, побудований на відношеннях подібності, категоріальною ознакою якого є наявність експліцитно виражених референта та корелята уподібнення. Показник компаративного зв'язку та основа порівняння (ground) можуть бути виражені імпліцитно.

Аналіз специфіки функціонування художнього порівняння як актуалізатора імплікативного змісту висловлювання проводиться на матеріалі текстів романів видатного англійського прозаїка XX століття Г. Гріна. Відомо, що Г. Грін надавав великого значення глибинним смислам, які є в тексті. Письменник стверджував: «Я уповаю на подсознание... главные герои выходят из глубин нашего подсознания: когда мы пишем, оно управляет нашим творчеством, помогает нам» [9, 213].

Як критерій визначення частотності вживання художнього порівняння у зазначених творах було використано коефіцієнт порівняння, який визначається за формулою К = а/в, де К - коефіцієнт порівняння, а - кількість порівнянь, в - кількість сторінок у творі [10, 174]. Було отримано такі результати: «Brighton Rock» - 0,983; «The Quiet American» - 0,796; «The Power and the Glory» - 1,31; «The Human Factor» - 0,43; «А Burnt Out Case» -1,189; «The Honorary Consul» - 0,911. Таким чином, середній показник коефіцієнта порівняння у зазначених творах дорівнює 0,9365. Тобто письменник у середньому використовує цей троп один раз на кожній сторінці. Коефіцієнт майже дорівнює середній цифрі коефіцієнта порівняння в американській поезії XX ст. - 1,2 (дані Н. В. Ярової [10, 174]). При цьому слід урахувати традиційно більш високу інтенсивність використання тропів, побудованих на асоціаціях за подібністю, у поетичних творах [11, 331]. Отже, вибір ілюстративного матеріалу є релевантним для вирішення поставлених завдань. Для аналізу художніх порівнянь була використана методика концептуального аналізу, запропонована у дисертаційному дослідженні Д. М. Колесник. Ця методика дозволяє досліджувати ті категорії та концепти, що визначають семантику авторських тропів. Одним і її етапів є встановлення переліку концептів, що метафоризуються (референтів), а також співвідносних з ними концептів-корелятів, визначення їх типової репрезентованості у тропі [12, 3-11].

Відповідно до цієї методики було проведено кількісний та якісний аналіз референції та корелятів порівняння, результати якого дають можливість стверджувати, що для письменника характерним є передача світосприйняття через призму концепту «ЛЮДИНА». Для аналізу характеру взаємодії між зонами референта та корелята порівняння було відібрано приклади порівнянь, кореляти яких належать до одного концептуального поля, зокрема Світ Дитинства. Вартим уваги виявився той факт, що залежно від того, хто з персонажів виступає референтом порівняння, у зоні корелята порівняння один і той же концепт отримує різне семантичне забарвлення або ж має місце імплікація різних концептів.

У статті пропонуємо простежити це явище на матеріалі тексту роману «Brighton Rock» [13]. Образ головних героїв Пінкі та його дружини Роуз вимальовується за допомогою художніх порівнянь, корелятом яких є лексичні одиниці, що належать до лексико-семантичного поля «дитина». При актуалізації імплікативного змісту порівнянь, референтом яких виступає Пінкі, відбувається висунення концепту «ЖОРСТОКІСТЬ». У прикладах порівнянь, референтом яких є Роуз, лексеми, що є корелятом порівняння, імплікують цілком протилежний концепт - «НЕВИННІСТЬ».

Наведемо ряд прикладів для ілюстрації цього явища: 1. «Не was angry as a child: he wouldn't go back for it: it would be like admitting he was wrong» [13, 185]. 2. «It was as if he had gone back four years and was taunting a schoolfellow into some offcnce» [13, 219]. 3. «Pain happened to him, and he was filled with horror and astonishment as if one of the bullied brats at school had stabbed first with the dividers» [13, 130]. 4. «Like a cruel child who hides the dividers behind him, he put his hand with spurious affection on Spicer’s arm» [13, 123].

У наведених прикладах імплікація концепту «ЖОРСТОКІСТЬ» відбувається за рахунок багатьох факторів, зокрема, а) уживання лексем, що відносяться до сфери обмеженого функціонування та мають характерне забарвлення зниженого стилю («one of the bullied brats»); б) використання в ролі основи порівнянім лексем «cruel» (жорстокий), «angry» (злий); в) використання лексеми у незвичній для неї галузі референції. Так, цілком звичний та мирний предмет шкільного ужитку «dividers» (циркуль), перетворюється на знаряддя насильства.

Ілюстрацією імплікації концепту «НЕВИННІСТЬ» можуть бути приклади, що містять порівняння, референтом якого виступає Роуз: 1. «She was like a child in a new school who finds she can pick up the esoteric games and passwords in the cement playground, at once, by instinct» [13, 235]. 2. «...it was to see her waiting like a blind girl, for further alms» [13, 156]. 3. «Rose sat on the bed with dangling feet like a child in a classroom waiting for a teacher in order to say her lesson» [13, 223]. Для Роуз ігровий майданчик - це не згарище, як для Пінкі, а місце для ігор, нехай навіть незрозумілих та загадкових, проте ключі до їх розуміння вона сподівається відшукати. Вона чекає не удару чи образи, а допомоги. Школа для неї- це не поле битви, а місце для навчання. Таким чином, імплікація стає одним з факторів для побудови образів персонажів. Поступово вимальовуються образи Роуз як втілення невинності та наївності, та Пінкі як уособлення жорстокості й негативного ставлення до світу.

Слід зазначити, що одним із засобів, які є передумовою для сприйняття реципієнтом імпліцитного змісту висловлювання, є створення автором висловлювання когнітивного дисонансу. В основі виникнення цього явища лежить інтелектуальний конфлікт, який виникає між читачем та текстом. Автор створює певні текстові аномалії, що викликають рецептивні труднощі та привертають таким чином увагу реципієнта [14, 195]. Так, приклади «She carried her air of compassion and comprehension about her like a rank cheap perfume» [13, 282]. «...he had a sense that somewhere, like beggar outside a shuttered house, tenderness stirred, but he was bound in a habit of hate» [13, 279] привертають увагу насамперед невідповідністю референта і корелята порівняння. Співчуття, розуміння та ніжність звичайно сприймаються як позитивні риси характеру. Порівняння ж їх з бридкими дешевими парфумами та жебраком призводить до руйнування стереотипних образів у реципієнта.

У прикладі «...she was like a child who crosses her fingers and swears her private

oath. She said gently, «I don't care what you've done» as she might have denied interest in a broken window-pane or a smutty word chalked on someone else's door» [13, 138] напруга створюється невідповідністю ситуацій, які є референтом та корелятом порівняння. Роуз легко погоджується не видавати Пінкі, хоча знає, що він убивця. У традиційному сприйнятті вбивство людини навряд чи можна порівнювати з розбитою шибкою чи непристойними написами на чужих дверях. Використанням асиметрії референта та корелята порівняння Г. Грін привертає увагу читача, створює передумови для актуалізації імпліцитного компонента висловлювання.

Таким чином, отримані результати свідчать про перспективність подальшого дослідження художнього порівняння як засобу актуалізації імпліцитного змісту тексту. Розробка такого аналізу розкриває також широкі можливості для вивчення засобів вербальної репрезентації мовної картини світу автора, що становить одну з найбільш актуальних проблем когнітивної лінгвістики.

Література:

Долинин К. А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1983. - № 6. - С. 37-57.
Нефедова Л. А. Когнитивно-деятельностный аспект импликативной коммуникации: Моноірафия. - Челябинск: Челябинский гос. ун-т, 2001. - 151 с.
Оборина М. В. Понятие «импликационная и экспликационная тенденции текстопостроения» как средство интерпретации текста: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10,02.19, - М., 1993. - 18 с.
Молчанова Г. Г. Концептуализация как процесс порождения новых смыслов текста // К юбилею учёного: Сб. научных трудов, посвящённый юбилею Е. С. Кубряковой. - М.: МГПУ, 1997. - С. 79-83.
Молчанова Г. Г. Когнитивная стилистика и стилистическая типология // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - М.: МГУ. - 2001. - № 3. - С. 60-72.
Сасина В. П. Поле компаративности в современной английской тропике: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1979. - 27 с.
Прищепа В. Компресія в системі німецьких компаративних тропів // Волинь - Житомирщина. історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Житомир, 2002. - № 9. - С. 98-102.
Марчук О. І. Структурно-типологічні параметри порівняльних конструкцій в ідіостилі М. Коцюбинського: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. - Одеса, 2003. - 20 с.
Белова Е. Г. Подтекст как эксплицированный смысл художественного текста // Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конф. - М.: Московский гос. открытый пед. ун-т, 1998. - Т. II. - С. 212-214.
Ярова Н. В. Особливості функціонування художнього порівняння в поезії С. Плаїт (експресивно-емоційний аспект) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер. Філологія. - К.: ВЦ КДЛУ, 2000. -Т. 3. - № 1. - С. 174-178.
Якобсон Р. Работы по поэтике: Переводы / Сост. и общ. ред. М. Л. Гаспарова. - М.: Прогресс, 1987. - 464 с.
Колесник Д. М. Концептуальное пространство авторской метафоры в творчестве А. Мердок: Автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. - Черкассы, 1996. - 18 с.
Greene Graham. Brighton Rock. - London: David Campbell Publishers Ltd, 1993. - 299 p.
Бєлєхова Л. І. Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту (на матеріалі американської поезії) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО LINGUАРАХ -VIII Київського держ. лінгвістичного ун-ту. Сер. Філологія, Педагогіка. Психологія. - К.: КДЛУ, 2001. - Вип. 4. - С. 193-198.