Біографія Ґрема Ґріна

Ґрем Ґрін (повне ім'я: Генрі Ґрем Ґрін (Henry Graham Greene)) – англійський письменник і драматург – народився 2 жовтня 1904 року у містечку Беркемстед (Гартфордшир, Східна Англія).

Був четвертим із 6 дітей. Згодом його молодший брат Г'ю Ґрін став генеральним директором Бі-Бі-Сі, а околиці рідного містечка письменник зобразив у своїй шпигунській драмі «Людський фактор» (The Human Factor, 1978).

Батько був директором школи, і Ґрін у дитинстві не сприймав його методів. Зокрема це стосувалося наклепництва серед учнів. З цієї причини страждав на депресію. Через постійне глузування інших дітей у школі вчинив декілька спроб самогубства, зрештою був змушений покинути школу. У дитинстві дуже захоплювався пригодницькими романами, зокрема творчістю Хаггарда та Конрада. Пізніше Ґрін зізнавався, що йому було дуже складно позбутися їхнього впливу на свою творчість.

Студіював у оксфордському «Бейліел-коледжі», під час навчання у якому в 1926 вийшла перша збірка його віршів – «Гомінкий квітень» (Babbling April).

У 1925 познайомився з католичкою Вів'єн Дейрелл-Браунінґ, а наступного року прийняв католицизм. Пара одружилася у 1927. Релігійною тематикою насичені чимало ранніх творів Ґрема Ґріна. Та сам письменник заперечував причетність до жанру «католицької літератури», у багатьох його книгах священнослужителі та місіонери зображені іронічно, що спричинило несприятливі відгуки з Ватикану, зокрема щодо творів «Сила і слава» (The Power and the Glory, 1940) і «Суть справи» (The Heart of the Matter, 1948).

Відомим автор став завдяки своєму першому роману – «Людина зсередини» (The Man Within, 1929). До того він зумів влаштуватися на роботу у лондонській газеті «Таймс», але успіх роману дозволив йому зосередитись лише на письменницькій діяльності.

Ґрін багато подорожував (Ліберія, Сьєрра-Леоне, Мексика, В'єтнам, Гаїті, СРСР тощо) та співпрацював із британською розвідкою під час Другої світової війни. Його пізні твори (серед яких шпигунські історії та дорожні щоденники) описують життя у країнах, які на власні очі бачив автор. Найвідомішими романами англійця стали «Тихий американець» (1955, події розгортаються у В'єтнамі) і «Наш резидент у Гавані» (1958).

Ґрем Ґрін помер 3 квітня 1991 року у швейцарському місті Веве.

Багато критиків сходяться на думці, що Ґрем Ґрін саме той письменник, хто однаково подобається як звичайним читачам, так і інтелектуалам. Відомо, що сам він ділив свої твори на «серйозні» і «розважальні», але відмінності між ними навряд чи істотні. Адже в більшості романів Ґріна є динамічний сюжет, заплутана інтрига в поєднанні з політичними концепціями, що виростають із роздумів про життя.

За своє довге життя Ґрін не раз міняв суспільно-політичні погляди, то виступаючи з різкою критикою західної цивілізації, то висуваючи ідею «третього світу», зміцнити який може лише якийсь синтез комунізму і католицизму. Але непримиренність художника до всіх видів насильства і сваволі – чи це диктаторські, колоніальні режими, прояви фашизму, расизму або релігійної нетерпимості – залишалася непохитною. Письменник зажив слави своєрідного «політичного сейсмографа», що реагує на поштовхи і вибухи історії, близько до серця бере всі «больові місця» планети.

Головні твори

Романи:
1929 – Людина зсередини (The Man Within).
1932 – Стамбульський експрес (Stamboul Train).
1935 – Мене створила Англія (England Made Me).
1936 – Найманий вбивця (A Gun for Sale).
1938 – Брайтонський льодяник (Brighton Rock).
1939 – Таємний агент (The Confidential Agent).
1940 – Сила і слава (The Power and the Glory).
1943 – Відомство страху (The Ministry of Fear).
1948 – Суть справи (The Heart of the Matter).
1951 – Кінець роману (The End of the Affair).
1955 – Тихий американець (The Quiet American).
1955 – Невдаха забирає все (Loser Takes All).
1955 – Наш резидент у Гавані (Our Man in Havana).
1966 – Комедіанти (The Comedians).
1969 – Подорожі з тіткою (Travels with My Aunt).
1973 – Почесний консул (The Honorary Consul).
1978 – Людський фактор (The Human Factor).
1982 – Монсеньйор Кіхот (Monsignor Quixote).
1980 – Доктор Фішер з Женеви, або Вечеря з бомбою (Doctor Fischer of Geneva or The Bomb Party).
1985 – Десятий (The Tenth Man).
1988 – Капітан і ворог (The Captain and the Enemy).