Як Олександр Поль змінив історію Придніпров’я і заклав фундамент сучасного Дніпра
Олександр Поль — одна з найяскравіших постатей в історії України XIX століття, чия діяльність залишила глибокий слід у розвитку Придніпров’я. Як археолог він розкрив промислові багатства Кривого Рогу, заклавши підвалини для розвитку Кривбасу — ключового залізорудного регіону. Як меценат і громадський діяч Поль сприяв становленню Катеринослава (сучасного Дніпра) як культурного й економічного осередку. Його життя — це історія поєднання науки, підприємництва та любові до рідного краю. Ця стаття розкриває, як Олександр Поль відкрив Кривий Ріг, став першим почесним громадянином Катеринослава та чому його спадщина і досі залишається актуальною для сучасного Дніпра.
Відкриття Кривбасу
Олександр Поль — відомий як першовідкривач Криворізького залізорудного басейну — присвятив 15 років свого життя вивченню геологічних багатств регіону. Народившись у 1832 році в селі Малоолександрівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, він з юності захоплювався археологією та краєзнавством. Його інтерес до старожитностей переріс у систематичні дослідження, які привели до відкриття величезних покладів залізної руди в Кривому Розі. У 1860-х роках Поль, спираючись на археологічні методи, досліджував ґрунти та породи, що дозволило йому довести промислове значення Кривбасу.
Ці відкриття стали переломними для економіки регіону. Завдяки наполегливості Поля Кривий Ріг із віддаленого поселення перетворився на промисловий центр, відомий сьогодні як серце металургійної промисловості України. Він не лише виявив поклади, але й активно лобіював їх розробку, залучаючи інвесторів і переконуючи владу в економічній вигоді. Його зусилля заклали основу для розвитку шахт і заводів, що зробили Кривий Ріг синонімом промислової міці України.
Цікаво, що Поль поєднував археологічні розкопки з практичними дослідженнями. Він збирав зразки руди, аналізував їх і навіть фінансував перші пробні видобутки. Його діяльність як археолога дозволила не лише відкрити Кривий Ріг, але й створити передумови для економічного зростання цілого регіону. Сьогодні ім’я Поля асоціюється з Кривбасом, а його внесок у промисловість вшановують пам’ятними знаками та вулицею його імені в Кривому Розі.
Меценат Катеринослава: як Олександр Поль формував сучасний Дніпро
Крім археологічних досягнень, Олександр Поль прославився як меценат і громадський діяч Катеринослава. У XIX столітті місто було молодим і потребувало активних лідерів, які б сприяли його розвитку. Поль узяв на себе цю роль, ставши першим почесним громадянином Катеринослава в 1887 році. Його внесок у розбудову міста охоплював освіту, культуру та інфраструктуру, що заклало фундамент сучасного Дніпра.
Одним із ключових проєктів Поля було фінансування будівництва шкіл і бібліотек. Він розумів, що освіта — основа прогресу, і вкладав значні кошти в розвиток навчальних закладів. Завдяки його зусиллям у Катеринославі з’явилися нові освітні осередки, які готували фахівців для промислового зростання регіону. Поль також підтримував місцеве земство, сприяючи покращенню доріг, лікарень і громадських будівель.
Особливо яскраво меценатство Поля проявилося в культурній сфері. Поль фінансував видання книг, підтримував театральні постановки та сприяв створенню першого музею в місті, де зберігалися археологічні знахідки. Його діяльність як мецената сформувала культурний ландшафт Дніпра, зробивши його осередком інтелектуального життя.
Археологічна спадщина: колекція Поля та історія Запорозької Січі
Олександр Поль був не лише першовідкривачем Кривбасу, але й пристрасним археологом-аматором, який створив одну з найбільших приватних колекцій старожитностей на півдні Російської імперії. Його дослідження охоплювали терени Катеринославської та Київської губерній, зокрема села Волоське, Діївка, Звонецьке, міста Канів, Катеринослав, Нікополь, Новомосковськ, а також Старі Кодаки, Мишурин Ріг, Переволочну, Ігрень, Капулівку, Михайлівку, острів Хортицю та Старий Київ. Під час розкопок Поль збирав предмети, пов’язані з історією Запорозької Січі, які становили значну частину його колекції.
Ця колекція включала унікальні артефакти, деякі з яких Поль отримав у спадок від предків по матері, що належали до козацьких шляхетських родин — Полетик, Полуботків, Савичів і Малам. Більшість предметів він знаходив під час розкопок або купував у місцевих жителів. Поль не збирав ці старожитності заради власної вигоди чи примхи — його метою було збереження історії рідного краю. Він брав активну участь у роботі археологічних з’їздів у Петербурзі (1872) та Одесі (1884), де презентував свої знахідки, здобувши визнання наукової спільноти.
У 1887 році на основі своєї колекції Поль заснував приватний археологічний музей у Катеринославі, який став першим у своєму роді в регіоні. Частина його експонатів була передана до Ермітажу та музею Одеського товариства історії та старожитностей ще за життя Поля, демонструючи його прагнення ділитися знаннями. Після його смерті колекція лягла в основу експозиції Обласного музею в Катеринославі (нині Дніпровський історичний музей), зокрема зали № 2, присвяченої історії запорозького козацтва. Сьогодні ці експонати залишаються безцінним джерелом для вивчення козацької спадщини.
Лазаревська церква: повернення пам’яті про Олександра Поля
У 2020 році ім’я Олександра Поля знову привернуло увагу завдяки археологічним розкопкам у Севастопольському парку в Дніпрі. Під час дослідження залишків Лазаревської церкви, де, за історичними даними, був похований Поль, археологи виявили останки, які, ймовірно, належать меценату. Ця знахідка стала сенсацією, адже дозволила підтвердити місце поховання та провести реконструкцію обличчя Олександра Поля за допомогою сучасних технологій.
Після смерті Поля в 1890 році його могила була втрачена через занедбаність території навколо Лазаревської церкви, яка зазнала руйнувань у буремні часи XX століття. Завдяки роботі археологів та істориків місце поховання вдалося відновити. Скульптурна реконструкція обличчя, створена на основі черепа, дала змогу сучасникам уявити, як виглядав Олександр Поль. Ця модель, представлена в Дніпровському історичному музеї, викликала значний інтерес серед тих, хто цікавиться історією Катеринослава і постаттю Поля.
Під час розкопок також були знайдені артефакти, пов’язані з похованням, які стали цінним джерелом для краєзнавців, що досліджують історію Дніпра. Ці знахідки підняли питання про збереження історичних пам’яток, адже Лазаревська церква довгий час залишалася занедбаною, попри свою культурну цінність. Розкопки 2020 року привернули увагу не лише науковців, але й туристів, які прагнуть дізнатися більше про історію Дніпра та його видатних діячів.
Як меценат Поль підтримував релігійні ініціативи Катеринослава, сприяючи розвитку церковної інфраструктури. Хоча прямих доказів його участі в розбудові Лазаревської церкви бракує, його поховання в ній підкреслює зв’язок із релігійним життям міста. Відкриття могили стало символом повернення пам’яті про людину, яка відіграла ключову роль у становленні сучасного Дніпра.
Спадщина Олександра Поля: увічнення в сучасності
Спадщина Олександра Поля продовжує жити в сучасному Дніпрі та Кривому Розі. У Дніпрі його ім’я носить один із центральних проспектів — проспект Олександра Поля, що є символом визнання його внеску в розвиток міста. У Кривому Розі його вшанували, назвавши на його честь вулицю, а також встановивши пам’ятні знаки, які нагадують про його роль у відкритті Кривбасу. У 2018 році в Дніпрі з’явилася мініскульптура «Міст Олександра Поля» в рамках проєкту «Відчуй Дніпро», що стала популярною серед туристів і місцевих жителів.
Поль також залишив слід у культурній пам’яті регіону через свої археологічні колекції, які лягли в основу експозицій Дніпровського історичного музею імені Дмитра Яворницького. Його знахідки, зібрані під час розкопок у Придніпров’ї, досі є цінним джерелом для вивчення історії краю. Крім того, його діяльність як мецената надихає сучасних підприємців і громадських діячів, які прагнуть розвивати свої міста.
Сучасні краєзнавці та історики продовжують досліджувати життя Олександра Поля, розвінчуючи міфи, зокрема про його зв’язок з англійським кардиналом Регінальдом Полем. Проте ці легенди лише підкреслюють унікальність його постаті. Його справжні досягнення — відкриття залізних руд Кривбасу, створення археологічного музею та меценатство є незаперечним фактом, який робить його однією з ключових фігур української історії та не потребують прикрас.
Чому Олександр Поль залишається актуальним?
Олександр Поль — це приклад того, як одна людина може змінити долю цілого регіону. Його археологічні дослідження відкрили Кривий Ріг як промисловий центр, а меценатство та громадська діяльність сформували сучасний Дніпро як культурний та економічний осередок. Відкриття його могили в Лазаревській церкві у 2020 році та реконструкція обличчя нагадали нам про важливість збереження історичної пам’яті. Сьогодні ім’я Поля асоціюється не лише з Кривбасом і Дніпром, але й з прикладом самовідданості та любові до рідного краю.
Його життя вчить нас, що поєднання науки, підприємництва та громадської активності може мати далекосяжні наслідки. Проспект Олександра Поля в Дніпрі, вулиця в Кривому Розі, пам’ятники та мініскульптури — це лише зовнішні символи його спадщини. Справжнє значення Поля полягає в тому, як його діяльність продовжує надихати сучасників на розвиток і збереження культурної та промислової спадщини України. Олександр Поль і Кривий Ріг, Олександр Поль і Дніпро — ці словосполучення назавжди увійшли в історію, нагадуючи нам про людину, яка змінила Придніпров’я.
