Інша Клеопатра. Як склалася доля дочки знаменитої єгипетської цариці
Клеопатра Селена II відома набагато менше, ніж її мати, Клеопатра VII, остання цариця елліністичного Єгипту з династії Птолемеїв. І правила наша героїня Мавретанією — римською колонією, назва якої вам навряд чи про щось скаже (до сучасної держави Мавританії вона не має жодного відношення). Насправді навіть вчені знають про цю царицю та її країну дуже небагато, але те, що вдалося з'ясувати, дивує. Клеопатра Селена II, поставлена царицею над римською провінцією, виявила неабиякий талант правителя і мала більший авторитет і престиж, ніж її чоловік. Судячи з монет, на яких вона карбувала свій портрет в образі єгипетської богині Ісіди, піддані ще довго шанували її після смерті.
Можливо, ви ніколи не чули про римську колонію Мавретанію (не плутати із сучасною африканською країною Мавританією). Ця колонія проіснувала лише 65 років, приблизно з 25 року до н. е. (її заснував перший римський імператор Август) до 40 року н. е., коли другий і останній правитель колонії був страчений правнуком Августа Гаєм, більш відомим нащадкам як Калігула. На відміну від Іудеї (сучасний Ізраїль), яка теж була частиною Римської імперії та історію якої написав Йосип Флавій, про Мавретанію (сучасні Алжир та Марокко) не збереглося жодних письмових свідчень. Якщо ми хочемо зрозуміти, що відбувалося в давній Мавретанії в зазначений період, ми маємо звернутися до археологічних знахідок. Найбільше інформації дає нумізматика: монети, випущені царем Юбою II, царицею Клеопатрою Селеною II та їхнім сином царем Птолемеєм — трьома історичними особистостями, про які ви теж цілком можливо нічого не чули.
На мою думку, найбільш історично значущою з них є Клеопатра Селена II, дочка Клеопатри VII, цариці Єгипту, і Марка Антонія, римського консула та тріумвіра. Інша Клеопатра, якщо завгодно. Селена II менш відома, ніж її знаменита мати, але вона була успішнішою і ефективною правителькою.
Клеопатра Селена II народилася 40 року до н. е., після легендарної зустрічі її батьків у місті Тарсі, описаної Плутархом і Шекспіром і зображеної Лоуренсом Альма-Тадемою. Тобто їй було близько десяти років, коли розпочалася громадянська війна між її батьком та Гаєм Юлієм Цезарем Октавіаном (відомим сьогодні як Октавіан, згодом він стане першим римським імператором Августом). Війна завершилася перемогою Октавіана над Антонієм та Клеопатрою у битві при Акциумі у 31 році до н. е., завоюванням та анексією Єгипту. Після самогубства батьків Селени II Октавіан забрав її до Риму, і решту свого дитинства вона провела в будинку його сестри Октавії, колишньої дружини її батька та матері двох його дочок, зведених сестер Клеопатри Селени II.
Хоча біограф Октавіана Светоній стверджував, що той був добрим батьком і виховував дівчинку так, ніби вона була його власною дочкою, у рішенні відвезти її до Риму, безсумнівно, очевидним є політичний аспект. Зберігши контроль над Клеопатрою Селеною, Октавіан нейтралізував будь-яку потенційну загрозу владі Риму над Єгиптом.
Неможливо було уявити, щоб хтось міг пред'явити права на владу в Єгипті, поки остання дочка династії Птолемеїв, справжня спадкоємиця трону, жива і здорова.
Втім, опіка Октавіана над дівчинкою не завжди була такою невинною.
Наприклад, він змусив Клеопатру Селену взяти участь у подіях третього дня свого Потрійного тріумфу влітку 29 року до н. е., який був присвячений завоюванню Єгипту. Офіційна спадкоємиця єгипетського трону та її брат-близнюк Олександр Геліос йшли поряд із портретом Клеопатри, обплетеним зміями, які, ймовірно, і обірвали її життя. Клеопатра Селена була одягнена як місяць, а Олександр Геліос — як сонце, відповідно до небесних і божественних імен, які дав їм Антоній на додаток до більш прозаїчних імен династії Птолемеїв. Безперечно, Октавіан хотів, щоб їх впізнав багатотисячний натовп, що вишикувався вздовж маршруту проходження процесії. На щастя для Клеопатри Селени II та Олександра Геліоса, на відміну від інших ворогів Риму, таких як Верцингеторикс Галльський, їхня участь у військовому тріумфі не завершилася ритуальною карою.
Октавіан подбав, щоб і інші діти Антонія, що залишилися в живих, виховувалися як справжні римляни: його син від третьої дружини, Фульвії, Юл Антоній, піднявся по cursus honorum («драбині посад») і в кінцеві був обраний консулом, а дві дочки Антонія від четвертої дружини, Октавії, вийшли заміж за римлян і дали миру полководця Германика та імператорів Калігулу, Клавдія та Нерона.
Але оскільки Клеопатра Селена була дочкою іноземної цариці, вона була проголошена Антонієм царицею Крита та Кіренаїки на Олександрійському соборі у 34 році до н. е., а також могла вважатися законною царицею Єгипту після смерті своєї матері в 30 році до н. е. Її фігура означала занадто багато, щоб її можна було залишити напризволяще. У цій ситуації Октавіану вдало підвернувся ще один його підопічний, юнак на ім'я Гай Юлій Юба.
Як і Клеопатра Селена II, Юба був членом північноафриканської королівської родини, чиє царство було захоплене Римом, а потім стало провінцією імперії. Батько Юби, Юба I, був королем Нумідії (сучасна Лівія). У громадянській війні він опинився на боці тих, хто програв і був змушений накласти на себе руки, через що його царство, багатство і діти виявилися цілком у владі Риму. Юба теж був як військовий трофей на тріумфі Юлія Цезаря в 46 році до нашої ери.
Потім Юба виріс і здобув гарну римську освіту. Згодом він став видатним інтелектуалом і ерудитом, написавши чимало робіт на різні теми. Існує припущення, що саме колишня дружина Антонія Октавія звела Юбу та Клеопатру Селену ІІ одне з одним.
Вони одружилися приблизно 25 р. до н. е., коли Юбі було близько двадцяти років, а Клеопатрі Селені — близько п'ятнадцяти. Як весільний подарунок Октавіан призначив їх співправителями нещодавно створеної римської провінції Мавританії.
Мавретанія мала значні природні ресурси. Наприклад, у ній добувалася пурпурна фарба та ароматне цитрусове дерево. Крім того, Мавретанія була багата на зерно і рибу. Населення Мавретанії складалося з представників різних корінних народностей та культур (сьогодні їх називають «берберами»). У той же час на її території були грецькі та римські колонії, розташовані вздовж узбережжя Середземного моря і тісно пов'язані з римською провінцією Hispania Baetica, яка знаходиться по той бік Гібралтарської протоки. Південні кордони провінції не були чітко визначені, тому Юбі доводилося постійно воювати з ворожими племенами.
Клеопатра Селена бачила, який вплив римські жінки мають на своїх чоловіків, тому не стала сидіти склавши руки, коли їм разом з чоловіком дісталася ціла провінція.
Таким чином склалася досить незвичайна для класичної античності ситуація: у цьому шлюбі саме дружина, а не чоловік, мала більш високий авторитет і престиж.
Клеопатра Селена могла простежити свій родовід до Пилипа II і Олександра Македонського і була не тільки дочкою давньоримських династій Антонієв і Юліїв (через свою бабусю по батьківській лінії Юлію), але також була безпосередньо пов'язана з імператорською сім'єю через двох зведених сестер, племінниць Оа.
Клеопатра і Юба перейменували столицю Мавретані Іол на Кесарію на честь Октавіана і взялися за активну перебудову міста. Вони явно черпали натхнення в Олександрії, де раніше жила Клеопатра Селена, — в одному з найкращих міст стародавнього Середземномор'я. Згодом Кесарія стане процвітаючим містом, населеним добре освіченими грецькими, римськими, єгипетськими та африканськими інтелектуалами та талановитими ремісниками, про майстерність яких збереглося багато археологічних свідчень.
Сьогодні найбільше про цей період можуть розповісти монети. Хоча з ними бувають проблеми: на відміну від сучасних монет, на стародавніх зразках не завжди було вказано дату їхнього випуску та іншу інформацію. Крім того, у нас немає жодних записів щодо процесу виготовлення стародавніх монет, тому щоразу ми повинні намагатися самостійно встановити зв'язок між зображеннями та текстами на монетах і тим, що ми знаємо про історичні, культурні та соціальні обставини, в яких вони були викарбувані. Отже, чим більше ми знаємо про те, що відбувалося під час карбування монет, тим легше їх розшифрувати. Але коли ми точно не знаємо, що відбувалося, коли карбувалися монети, нам доводиться докладати ще більших зусиль.
На відміну від римських монет, випущених у той самий час, на мавретанських зображені одночасно цар і цариця. На монетах з одного боку представлено портрет Юба та латинський напис REX IUBA («Цар Юба»), з іншого — портрет Клеопатри Селени та грецький напис BASILISSA KLEOPATRA («Цариця Клеопатра»). В одній із партій монет, викарбуваної на шостому році правління, подружжя вшанувало пам'ять своїх померлих батьків, зобразивши Юбу на аверсі з написом латинською REX IUBA REGIS IUBAE F (цар Юба, син царя Юби) і Клеопатру Селену на реверсі з написом грецькою мовою BASI KLEO KLEOPA THUGA (цариця Клеопатра, дочка [цариці] Клеопатри).
Можна сказати, що вклад Юби в оформлення монет був досить скромний — на них був зображений його стандартний профіль у діадемі, символі королівської влади, з латинським підписом REX IUBA, «Цар Юба». Зображення ж Клеопатри Селени були набагато різноманітнішими.
Так, в одній партії монет ми бачимо на лицьовому боці її портрет у діадемі та напис грецькою мовою KLEOPATRA BASILISSA, а на реверсі — крокодила та напис грецькою KLEOPATRA BASILISSA. (Крокодил у цей період міцно асоціювався з Єгиптом. Також він раніше з'являвся на монетах, випущених від імені Клеопатри Селени на Криті у 30-х роках до нашої ери). На іншій партії монет був зображен ібіс, який нападає на змію — можливо, це натяк на смерть її матері, навколо якої під час принципату Августа утворилася певна міфологія. Ще на одній партії монет була зображена богиня Ісіда, улюблене божество матері Клеопатри Селени: на богині видно корону із сонячним диском та коров'ячими рогами, її супроводжує напис грецькою KLEOPATRA.
Клеопатра Селена правила разом з Юбою як рівна йому, а не як підлегла.
Що цікаво, ще на одній партії монет можна побачити корону Ісіди, увінчану півмісяцем із земною кулею, символом ойкумени («відомий світ» або «заселений світ»), а також напис грецькою BASILISSA KLEOPATRA. Очевидно, Клеопатра Селена продовжувала, за матір'ю, поклонятися цій богині. Судячи з усього, Юба виявляв по відношенню до дружини солідарність і почитав її вірування, оскільки на одній із партії монет він замінив свій портрет зображенням єгипетського бога Амона з баранячими рогами, супроводивши його підписом латиною REX IUBA, в той час як Клеопатра Селена пішла по стопам своєї матері, зобразивши себе в образі богині Ісіди, супроводивши зображення грецьким написом BASILISSA KLEOPATRA.
У Кесарії було знайдено і статую Амона. Можливо, Юба пішов далі простого зображення Амона на монетах і представив себе як його живе втілення, а Клеопатра Селена, відповідно, була Ісідою - так само, як її батьки представлялися Гераклом, Діонісом та Ісідою на численних урочистих заходах. Можливо, саме Клеопатра Селена несла відповідальність за таке «перевтілення». Амон вкрай підходив Юбі, оскільки він був главою єгипетського пантеону і часто дорівнював Зевсу, головному божеству грецького пантеону. Дійсно, відомий родич Клеопатри Селени, Олександр Великий, стверджував, що він син Амона, і тому його полководець Лісімах, який став царем Фракії після смерті Олександра, часто зображував його з баранячими рогами.
Крім того, Клеопатра Селена випустила свої власні монети без будь-якої згадки про Юбу. На цих монетах було зображено атрибути богині Ісіди, півмісяці, що відсилали до другого імені цариці, а також безліч символів, пов'язаних з Єгиптом - крокодили, ібіси.
Портрети Клеопатри Селени демонструють, що вона наслідувала приклад своєї матері і представила себе в образі еллінської цариці, з волоссям, покладеним у зачіску «диня», яка утримувалася діадемою, традиційним головним убором грецьких царів і (іноді) цариць.
Спочатку діадема була смужкою білої тканини, зав'язаною вузлом на потилиці, і з кінцями, що звисають внизу. Альтернативою діадемі був стефан (stephane), вінець із фронтоном спереду, який також використовувався для позначення високого статусу його власника. Ранні цариці з династії Птолемеїв, зображені на монетах, наприклад, Арсиноя II, були зображені в стефані, увінчанному вуаллю, а не в діадемі, що вказувало на їх божественний статус. Незважаючи на ототожнення з богинею Ісідою, Клеопатра VII вважала за краще зображати себе в діадемі — можливо, так вона хотіла позначити свій статус цариці, а не глави провінції. Судячи з усього, Клеопатра Селена наслідувала її приклад, підкресливши, що вона правила разом з Юбою як рівна, а не як підлегла.
Клеопатра Селена і Юба правили Мавретанією разом до відносно ранньої смерті Клеопатри Селени, після чого Юба царював разом з їхнім сином Птолемеєм (зверніть увагу, що його ім'я було взято з його материнської, а не батьківської лінії, що дещо незвично для тих часів). Хоча точна дата смерті Клеопатри Селени невідома, вірш, написаний Крінагором Мітіленським, увічнив цю подію. Зокрема, в ньому наголошувалося, що смерть трапилася якраз під час місячного затемнення.
«Сам місяць, зійшовши рано ввечері, затьмарив своє світло, приховуючи в ночі свою жалобу, тому що побачив свою тезку, прекрасну Селену, низхідною мертвою в темний Аїд. Місяць дарував їй красу свого світла, а своєю смертю та затьмарила свою власну темряву».
Клеопатра Селена була похована в мавзолеї, побудованому нею разом із Юбою. Руїни цієї будівлі досі можна побачити неподалік Шершеля в Алжирі. На жаль, вона була розграбована багато століть тому. Однак навіть після смерті Клеопатра Селена залишалася значущою фігурою у своєму царстві – цьому сприяли монети з її зображенням. Клад, знайдений неподалік Танжера і датований близько 17 року н. е. містить монети, випущені не тільки Клеопатрою Селеною та Юбою спільно, але й монети, випущені Клеопатрою Селеною поодинці, що вказує на те, що її монети не були вилучені з обігу після її смерті і все ще використовувалися її колишніми підданими через понад десять років після її смерті.
