Телепортація та галюциногенні гриби: історія Святого Миколая, Санти та його помічників
Святий Нік мав справу з телепортацією задовго до того, як йому потрібно було обійти всіх дітей світу за одну ніч.
Існує багато сторін улюбленої постаті – Санта-Клауса, гіганта поп-культури, який також має «чудодійну» силу та якого пов’язують зі святкуванням народження Ісуса. Проте поєднання релігії та популярного традиційного Санти зовсім не є сучасним. Деякі сучасні риси Санти, такі як: його щедрість, чудотворення та акцент на моральності (бути «неслухняним або добрим») - були частиною його образу з самого початку. Інші характерні ознаки, як-от північні олені, з’явилися пізніше.
Перший Санта, тобто Святий Миколай, був єпископом у Мирах (сучасна Туреччина) у четвертому столітті нашої ери та мав славу великодушного та чудотворного. Святий Миколай став важливою фігурою у восьмому столітті у Візантії, перш ніж досягти загальноєвропейського визнання приблизно у XI столітті.
Його постать стала не лише осередком релігійної віри, але й середньовічної драматургії і популярних фестивалів. Деякі з них були настільки популярними, що їх намагалися придушити під час Реформаційного руху.
Список неслухів
Святий Миколай мав власну версію списку неслухів, включаючи єретика четвертого століття Арія, чиї погляди настільки дратували святого, що він нібито дав ляпаса Арію прямо перед імператором Костянтином і зібрав єпископів у Нікеї.
Ще більш дивна особа у списку – грецька богиня полювання Артеміда. У популярних візантійських оповіданнях Микола згадувався як руйнівник, який особисто розтрощив її храми та навіть знищив великий храм, побудований на честь Артеміди в Ефесі, що є одним із семи чудес світу. Це майже ганьба, адже вони, ймовірно, погодилися б із важливістю північних оленів.
Головна ідея конфлікту Святого Миколая з Артемідою, імовірно, пов’язана з релігійними змінами в Анатолії, де богиня мала надзвичайну популярність. Історично храм був пограбований раніше бандою готських рейдерів у 260-х роках нашої ери, але агіографи мали інші ідеї з цього приводу. Можливо, ці розлючені жителі півночі навіть вважаються першими «помічниками» Санти. Зрештою, він був (згідно з частиною його великого святого портфоліо) покровителем варягів, охоронцем вікінгів візантійських імператорів.
Швидке переміщення
Найбільш дивовижна річ, яку пов’язують з Сантою та сучасним Різдвом – його здатність обійти всіх дітей на Землі за одну лише ніч. NORAD (сили протиповітряної оборони США та Канади) стежили за санями Санти з 1950-х років, мабуть, намагалися з’ясувати секрет його неймовірної швидкості. Але насправді їм просто необхідно було перевірити свої давні джерела.
У Святого Миколая була власна історія з телепортаціями — часто він з’являвся миттєво, коли люди просили його про допомогу. І так як він покровитель моряків, то часто робив це в морі.
Згідно з однією історією, моряки під час потужного шторму в східному Середземномор’ї волали про допомогу вже відомого чудотворця. Коли щогла тріснула й вітрила розв’язалися, раптово з’явився білобородий чоловік, який допоміг їм перетягнути канати, зафіксувати румпель і цілими та неушкодженими доставив їх на берег. Піднявшись на пагорб до місцевої церкви, щоб віддати подяку, моряки з подивом побачили, що Миколай уже там, на богослужінні.
Раптова поява задля порятунку людей стала улюбленою темою у розповідях про життя святого та у фольклорі. Одного разу він врятував трьох невинних від страти, телепортувавшись позаду ката та схопивши його меч, перш ніж звинуватити суддів у хабарі.
Існує також історія про Адеодата, молодого хлопчика, якого викрали грабіжники та зробили виночерпієм східного монарха. Невдовзі нізвідки з’явився Святий Миколай, схопив хлопчину на очах у здивованого господаря і переніс його додому.
Митці, котрі зображують цю історію, дещо по-іншому описують порятунок, але особливо варто відзначити італійських художників, у яких Святий Миколай прилітає з неба, одягнений у єпископські регалії та хапає хлопчика за волосся.
Летючі північні олені
У жодній зі старих казок не розповідається про те, щоб Святий Миколай носив із собою гори подарунків під час телепортації, що приводить нас до північного оленя, який може тягнути сани, наповнені мільйонами пакунків для дітлахів. Усім відомий зв’язок між Санта-Клаусом і подарунками з’явився завдяки впливу магазинів, які рекламували свої різдвяні товари ще на початку 19 століття. Ця реклама спиралася на зростаючу популярність старого ельфа та використання візитів «справжнього» Санти до універмагів для дітей з кінця 1800-х років.
В цілому Санту з оленями пов’язують через вплив анонімної поеми 1823 року «Візит святого Миколая». У цій поемі «Святий Миколай» прибуває з вісьмома крихітними оленями, які тягнуть сани, наповнені іграшками. І ці північні олені мають дивовижну здатність літати.
Походження літаючих тварин може брати початок від саамських оленярів північної Скандинавії. Кажуть, що тут пастухи годували своїх оленів різновидом червоно-білих грибів із галюциногенними властивостями, відомі як мухомори (Amanita muscaria). Дія грибів змушувала оленів стрибати, створюючи враження, що вони летять.
Потім пастухи збирали та споживали сечу північного оленя, а завдяки метаболізму цих оленів токсини ставали безпечними. Тоді оленярі могли уявити собі дивовижний політ завдяки галюциногенним властивостям грибів.
Дев'ятий північний олень на ім’я Рудольф був створений у рамках рекламної кампанії для універмагу Montgomery Ward Робертом Льюїсом Меєм у 1939 році. Сам Мей був маленькою, кволою дитиною та співчував невдахам. В оповіданні Меч «Rudolph Shines Again»(1954) маленькому оленю янгол допомагає врятувати кількох загублених кроленят, знову поєднуючи релігійну та народну сторони Санти.
І … невидимі білі ведмеді
Багато сучасних зображень пов’язують Санту з білими ведмедями, як-от фільм 1994 року «Санта-Клаус». Цілком імовірно, що ця асоціація зросла, оскільки домом Санти стали вважати Північний полюс. Хоча в одній із найдавніших історій Святий Миколай рятує трьох римських солдатів, одного з яких звуть Урсус (у перекладі з латинської – Ведмідь).
Білі ведмеді, безсумнівно, є важливими супутниками цього скритного чоловіка, і вони навіть не потребують його здібностей, аби пересуватися непомітно, адже їх хутро має особливі властивості, які дозволяють їм залишатися непомітними навіть перед окулярами нічного бачення.
Листи Різдвяного Діда Дж. Р. Р. Толкіна (1976), написані автором «Володаря кілець» для своїх дітей, розповідають про поневіряння Північного Полярного Ведмедя. Як і святий Нік, Північний Білий Ведмідь не соромиться спілкуватися з тими, кого він вважає злочинцями. В одному листі Північний Білий Ведмідь рятує Санту, його ельфів і Різдво від групи душогубних гоблінів.
Тож коли Санта-Клаус знову завітає до вашого міста, пам’ятайте — краще бути на «світлій» стороні цього святого телепортатора та його різношерстої команди чудотворців.
Цю статтю перевидано із веб-сайту The Conversation згідно ліцензії Creative Commons
Переклала Валерія Горцевич
