Поетична самобутність романів Т. Пратчетта (на матеріалі циклу «Плаский світ»)

Поетична самобутність романів Т. Пратчетта (на матеріалі циклу «Плаский світ»)

П. В. Дудченко

У статті аналізуються поетичні елементи побудови фентезійного світу в романах Т. Пратчетта циклу «Плаский світ»: своєрідність зображення простору, часу, кольору, метатекстуальності; концепція персонажа; простір ідей.

Ключові слова: фентезі, Террі Пратчетт, наративіум, Плаский світ, комічне фентезі.

In the article poetic elements of structuring the fantasy world in the novels of T. Pratchett from the Discworld series are analyzed: peculiarities of the space, time, colour, metatextuality representation, the concept of the character, the space of ideas.

Key words: fantasy, Terry Pratchett, narrativium, Discworld, comic fantasy.

Роль жанру фентезі в сучасному літературному процесі зумовлена як принциповими особливостями поетики жанру, так і провідними рисами суспільної свідомості сьогодення. Дослідження жанротворчих ознак фентезі збагачує загальний процес сучасного літературознавства. На сьогодні багато літературознавців та літературних критиків дійшли згоди щодо фентезі як окремого літературного жанру, який суттєво відрізняється від міфу, жанру наукової фантастики та літературної казки (І. Столярова, Н. Ситник, О. Колесник, Е. Батлер, Б. Еттербі, У. Ле Гуїн, Ф. Мендлезон, Дж. Г. Тіммерман, К. Марсіо, А. Крістіансен).

Світ у творах фентезі часто побудовано на основі інших структурних принципів, ніж картина об’єктивної дійсності. Для створення останньої використовуються такі характерні елементи як вживання звичайної повсякденної мови, а також, реалістичні герої, природні та побутові явища. Основною властивістю художнього твору визнається його здатність «виростати» з реального світу і об’єктивно відображати його у вигаданих явищах, які повинні адекватно відповідати реальним. Художній світ не виникає напряму з реального, він відображає не об’єктивну суть явищ природи і суспільства, а явища вторинного плану, що є результатом індивідуальної авторської свідомості [Плотникова 2005]. Фентезійний світ не протиставляється реальності з її усталеними нормами та законами, він протиставляється звичайному або звичному для читача світові. А отже, однією з найяскравіших ознак фентезійного художнього світу є можливість спостережності / неспостережності певних явищ світу фентезі в нашому звичайному світі.

Террі Пратчетт є одним із найбільш визнаних та популярних сучасних англійських письменників, він також є одним із провідних пародистів.

За твердженням Е. Батлера, комічність притаманна творам Т. Пратчетта, так само як і гумор, із його здатністю викликати в читача почуття певної несерйозності, а також почуття щастя, незважаючи на несприятливі, сумні обставини, у яких опиняються персонажі, та оптимістичні почуття, які викликає у читача твір, незважаючи на всі негаразди впродовж розгортання сюжету [Butler 2004, 88].

Від самого початку написання циклу Т. Пратчетт захотів уникнути картографічної фіксації свого вигаданого світу. «Я завжди був, м’яко кажучи, проти картографії Плаского світу. Він - літературна конструкція, а не місце», - цитує слова Т. Пратчетта Е. Батлер у своїй роботі «Terry Pratchett: Guilty of Literature» [Butler 2004, 135]. Це небажання дотримуватися однієї з найголовніших умов жанру фентезі є принциповим для художньої творчості Т. Пратчетта. Там, де Дж.Р.Р. Толкін розпочинав оповідь із передмови та карг, Пратчетту було потрібне тільки місце, де б змогли втілитися його ідеї. Проте, після публікації 15-го роману циклу «Плаский світ» з’явилася перша карта (Вулиці Анк-Морпроку), і на сьогодні видано чотири карти Плаского світу. Це може бути результатом популярності та попиту або комерційного інтересу, але фактом залишається те, що Плаский світ не був картографічно фіксованим місцем із самого початку. Він був місцем ідей, і ми повинні розмістити його десь між ландшафтом фентезі і нашим світом. У письменника є романи, де дія відбувається в різних частинах Плаского світу. Автор ніби грає з поняттями космосу / часу і невизначеними чарівними сухопутними декораціями, які демонструють, що точна фіксація або картографія є незручними, тому що увага читача має зосереджуватися на ідеях замість місця дії і структури твору.

Як зазначає австрійський літературознавець К. Марсіо, один із дослідників жанру фентезі та творчості Т. Пратчетта, всесвіт Плаского світу запозичений зі стародавнього індуського міфу, що стверджує: світ стоїть на чотирьох слонах, яких тримає на своїй спині гігантська морська черепаха на ім’я Л’Туїн. Пратчетт інтерпретує це буквально і створює пласку планету: «...світ і а дзеркало світів, які пливуть через простір на спинах чотирьох гігантських слонів, що стоять на спині Великого А’Туїна, небесної морської черепахи». також можна зробити висновок, що Плаский світ - це світ, що існує окремо, але також він є і дзеркальним відображенням справжнього світу. На ньому можна впізнати «двійників» частин та країн нашого власного світу: Агатська Імперія - Китай, ХХХХ - це Австралія, а Убервальд - Румунська Трансільванія [Магсіо]. Та хоча такі «віддзеркалення» доволі впізнавані, і географічний, і політичний устрій Плаского світу характеризуються своєрідністю та мають свої особливості.

Цікавим є ще і той факт, що у Пласкому світі є «великий», або «астрономічний», рік та «сільськогосподарський» рік. «Астрономічний» - нараховує Х00 днів та містить два сезони: саме стільки часу потрібно пласкому світові, щоб зробити один повний оберт на спинах чотирьох слонів, на яких він лежить. «Сільськогосподарський» - має чотири сезони та 400 днів і поділяється на 13 місяців: Ік (Ick) (16 днів), Офль (Offle) (32 дні), Лютий (February) (32 дні), Березень (March) (32 дні), Квітень (April) (32 дні), Травень (May) (32 дні), Червень (June) (32 дні), Грюнь (Grüne) (32 дні), Серпень (August) (32 дні), Спюб (Spub) (32 дні), Сектябрь (Sectober) (32 дні), Попільник (Ember) (32 дні), Грудень (December) (32 дні); а кожен тиждень містить вісім днів: окрім звичайних, до нього входить ще й вісьмиця (Octeday) [Pratchett, Briggs 1999].

Ще одним незвичайним елементом, який уводить як невід’ємний складник свого Плаского світу Т. Пратчетт, є октарин - восьмий колір веселки Плаского світу, так званий «колір чаклунства». Це вигаданий колір, і він є яскравою ознакою чаклунства, тому що його можуть бачити лише чарівники (які іноді описують його як флуоресцентний зеленувато-жовтий пурпур) та коти. Через фізіологічні чинники в людському кольоровому баченні кольоровий опір запобігає сприйняттю червоно-зеленуватих або жовтувато-синюватих кольорів; тому для звичайної людини було б неможливим сприймати колір як «зеленувато-жовтий пурпур». Якщо зеленувато-жовті й пурпурові кольори змішати разом, результатом був би відтінок сірого; з пігментами - коричневий. Здатність чарівників бачити октарин пояснюється додатковою присутністю в їх зоровій системі октагонових клітин [Butler 2007, 54].

Одним із незвичайних художніх елементів, який відкрито використовує автор, є наративіум. Більше того, письменник сам уводить це поняття і пояснює його значення. Наративіум є найбільш розповсюдженим елементом на Пласкому світі, хоча і не входить до п’ятірки складників, які належать до життєво важливих елементів у Пласкому світі: повітря, земля, вогонь, вода та несподіванка. Наративіум забезпечує чинне розгортання сюжету [Pratchett, 2011]. Це явище називається також наративною каузальністю [Butler 2007]. Прикладом цього явища є те, що дракони дихають вогнем не тому, що в них вогнетривкі легені, а тому що це - саме те, що роблять всі дракони за законами всіх казкових оповідей та всіх творів, у яких присутні дракони взагалі. Герої перемагають тільки тоді, коли їх більше за кількістю, ніж ворожої сили, а шанс перемогти, вірогідність якого «один на мільйон», обов’язково випадає, тому що це - принцип побудови більшості літературних творів зі стандартною композицією, де присутні гострий кульмінаційний момент та щаслива розв’язка [Kristiansen], Тобто, наративіум - це те, що зробило б усі події послідовними, якби він існував у реальному світі, і надало б значення розрізненим та незрозумілим явищам, тому що часто люди поводяться і діють так, немов би ними керує якась невідома сила.

Створюючи цей термін, Пратчетт визнає, що усвідомлює існування певних жанрових вимог та їх необхідність у художньому творі. Таке усвідомлення є причиною того, що навіть такий креативний письменник, яким є Т. Пратчетт, їх не порушує. У Пласкому світі наративіум проявляється у багато способів, направляючи життя за передбачуваною та відповідною до вимог оповідання моделлю. Персонажі в романах циклу «Плаский світ» не сподіваються тільки на щасливий випадок, вони покладаються на наративіум, хоча й не в змозі логічно й об’єктивно пояснити його присутність. Життя не обов’язково стає простішим із присутністю наративіума, але він є силою, із якою потрібно рахуватися [Kristiansen]. Персонажі Т. Пратчетта іноді обговорюють ситуацію (або себе) так, немов би вони не просто знаходяться в оповіданні, а й знають про це, втягуючи читача в міркування над тим, які ж у них шанси на порятунок. В інших творах художньої літератури автор може відтягнути час дії, увівши у розповідь розлоге обмірковування того скрутного стану, у який потрапляють його герої. Та коли подібне роблять безпосередньо вони самі, це створює своєрідний ефект, неначе герої усвідомлюють, що вони - персонажі, які живуть у межах оповідання. Отже, присутність наритивіума є певним виправданням наявності сплетіння інтрадієгетичних та екстрадієгетичних наративів. Герої живуть своїм інтрадієгетичним життям, але через те, що живуть у світі, де історія є головним принципом, вони можуть віддалятися та аналізувати самих себе як учасників цієї історії з метою визначення найкращого для них способу дії в цій ситуації.

Однак наративіум не завжди приводить події в романах до очікуваної розв’язки. Навіть у світі, який керується принципами художньої оповіді, є місце для несподіванки, тому що одним із принципів жанру фентезі, а особливо - комічного фентезі, є непередбачуваність. Коли герої опиняються у скрутному становищі та обговорюють можливості порятунку, наративіум рятує їх, але не в той спосіб, який вони планували. А оскільки читач уже знає причину подій, які відбуваються у творі, то невизначеність полягає саме в тому, як вони розгортатимуться та до чого це приведе. Отже, зосередження на одній простій ідіомі або кліше, наприклад, шанс, який випадає один на мільйон, та її обігрування різними способами всередині сюжету є доволі і типовим для Т. Пратчетта і, як наслідок, виявляє його цікавість до оновлення охопленої кліше та позбавленої новизни мови за допомогою обману сподівань читача та самих персонажів тощо.

Отже, Плаский світ Т. Пратчетта пов’язують зі справжнім світом сатиричні та комічні прийоми, а інтрадієгетичні деталі, наративні коментарі, оригінальність художньо-міфологічної системи проводять паралелі з цариною фентезі. У комічному фентезі створення світу та його реалій не може бути повністю оригінальним, оскільки автор часто пародіює та висміює реальність. Але в романах Т. Пратчетта оригінальність та самобутність базуються на запозиченнях: на основі позичених ідей створюються абсолютно неповторні нові образи та елементи фентезійної дійсності. Таким чином, Плаский світ є повноцінним самостійним світом, але водночас він також є місцем, яке було створене з метою висміяти реальність.

Література:

1. Плотникова С.Н. Концептуальный стандарт жанра фэнтези / С.Н.Плотникова // Жанры речи: Сб. науч. ст. - Саратов: ГосУНЦ «Колледж», 2005. - № 4. - С. 262-272. 2. Butler, Andrew М. An Unofficial Companion to the Novels of Terry Pratchett. - Oxford: Greenwood World Publishing, 2007. - 472 p. 3. Butler, Andrew M. Terry Pratchett: Guilty of Literature / Andrew M. Butler, E. James, F. Mendlesohn. - 2nd edition. - Maryland: Old Earth Books, 2004 - 343 p. 4. Kneidinger, Mauricio. Terry Pratchett’s Discworld. - Режим доступу: http:// www.lspace.org/books/analysis/kneidinger-marcio.html 5. Kristiansen, Andreas. Subverting the genre: Terry Pratchett’s Discworld as a Critique of Heroic Fantasy. - Режим доступу: http://www.lspace.org/books/analysis/andreas-kristiansen. html 6. Pratchett, Terry, Briggs, Stephen. Discworld Assassins’ Guild yearbook and diary 2000 / T. Pratchett, S. Briggs, P. Kidby. - Victor Gollancz, LTD, 1999. - 128 p. 7. Pratchett, Terry. Mort. - NY: HarperTorch, 2001. - 243 p. 8. Pratchett, Terry. The Colour of Magic. - NY: HarperTorch, 2000.-210 p. 9. Pratchett, Terry. The Science of Discworld / T. Pratchett, I. Stewart, J. Cohen. - Ebury Publishing, 2011.-368 p.

Л-ра: Літературознавчі студії. – Київ, 2013. – Вип. 37. – Ч. 1. – С. 247-252.

Біографія

Твори

Критика

Читайте также


Выбор читателей
up