Як я стала першою професоркою в Етіопії: Ялемцегай Меконен про життя в науці
Професорка Ялемцегай Меконен викладає клітинну фізіологію та фізіологію людини в коледжі природничих наук Адис-Абебського університету, Етіопія. У 2001–2002 роках вона була стипендіяткою Фонду Александра фон Гумбольдта (премія Ґеорґа Форстера) в Галє-Вітенберзькому університеті імені Мартина Лютера.
Коли я поїхала до Німеччини захищати дисертацію у 1988 році, це було абсолютно незвично для жінки з Етіопії. Дівчаткам дозволяли ходити до школи, але жінкам заважали займатися дослідженнями. Заміжня жінка повинна сидіти вдома з дітьми – такою була традиційна думка. А я навіть залишила своїх дітей-підлітків з чоловіком. На щастя, він і моя сім’я завжди мене підтримували.
Відтоді минув певний час, і в Етіопії для жінок багато чого змінилося в сфері освіти та професійного життя. Нині 30 відсотків студентів першого курсу – жінки. На жаль, багато з них кидають навчання, коли виходять заміж. Стільки потенціялу втрачається! Тому я вважаю правильним вживати хоча б тимчасових заходів для покращення становища жінок. У нашому університеті, наприклад, ми дещо знизили необхідний прохідний бал, щоб залучити більше жінок до навчання. Це робиться для того, щоб компенсувати несприятливі умови, в яких вони перебували в шкільні роки. Ґендерна рівність – це прекрасна, але далека мета.
Мені завжди подобалося ходити до школи. Мої батьки ніколи не робили різниці між хлопчиками та дівчатками. Для мене пізнання нового – це внутрішня потреба. Моє переконання полягає в тому, що жінка повинна спробувати все, щоб досягти успіху. Мені завжди допомагала моя цілеспрямованість і те, що я не дозволяю нічому мене зупинити. Я пишаюся тим, що 2009 року я стала першою жінкою в Етіопії, яка отримала звання професора. Я намагаюся бути прикладом для наслідування. Для мене покращення становища жінок – це більше, ніж просто слова. Саме тому як завідувачка катедри я взяла на себе відповідальність за ґендерний офіс на факультеті природничих наук Адис-Абебського університету. Мої двері завжди відчинені для тих, хто хоче звернутись з цим питанням. «Продовжуйте! Докладайте всіх можливих зусиль! Будьте гнучкими, наполегливими і, якщо не можете нічого вдіяти, ще й дипломатичними! Не здавайтеся!» – ось мій заклик до жінок.
Якщо це в моїх силах, я відкриваю жінкам шлях до успіху. Коли йдеться про призначення, я, безумовно, віддаю перевагу професійній жінці перед професійним чоловіком. Важливо знати, що в Етіопії та інших африканських країнах покращення становища жінок стосується не лише ідеалістичних цінностей, таких як різноманітність, ґендерна рівність та індивідуальне самовизначення. Участь у вищій освіті є просто соціяльною необхідністю. Нам потрібні добре освічені жінки у висококваліфікованих професіях, щоб розвивати нашу країну в технологічному та соціяльному плані. Жінки – це наше майбутнє!
Записала Марайке Ільземан.
Інтерв’ю раніше було опубліковано в журналі «Kosmos» 1 лютого 2021 року.
З німецької переклала Вікторія Пеньковська
