Етель Ліліан Войнич (Ethel Lilian Voynich)
Етель Ліліан Войнич (Ethel Lilian Voynich)
(1864–1960)
Спосіб художнього бачення, мальовничі принципи Відродження у творчій свідомості Етель Ліліан Войнич химерно переплітаються із літературною традицією прогресивного романтизму.
Письменниця байдужа до зовнішньої динаміки подій, напруга сюжету зумовлена пильною увагою до внутрішньої сфери життя людей. При цьому уявлення про психологічний стан героя отримуємо переважно через його рухи, жести, міміку.
Авторка бачить у прекрасному натхненний внутрішній вогонь життя, вічну та незнищенну духовну опору, яка протистоїть потворності соціальних відносин.
Етель Ліліан Войнич пристрасно стверджує свою віру в людину, в її духовне відродження, набуте у стражданнях і визвольних змаганнях, у кінцеве торжество на землі великих ідей гуманізму.
Твори
Критика
- Відображення релігійно-містичних досвіду та переживань Е. Войнич у творчості письменниці
- Вплив роману Е. Войнич «Овід» на творчість молодих письменників першої половини ХХ століття
- «Заповіт» Т. Г. Шевченка в перекладах Е. Л. Войнич та Джона Віра
- Про Е. Л. Войнич і її роман «Овід»
- Психолінгвістичні аспекти дослідження романів Е.Л. Войнич «Овід» та «Перервана дружба»
- Сюжетно-змістовна паралель «Овід – Христос» в романі Е. Войнич «Овід» як засіб теологізації революційних поглядів автора
Поділитися