(1936–2011)
Перші твори Вацлава Гавела були п’єсами, але п’єси ці були незвичайними — своєрідним видом публіцистики. Вони точно змальовували хиби тоталітарного суспільства і вчили людей, як звільнитися від ланцюгів прислужництва, лицемірства та брехні. Постановка перших п’єс Гавела («Повідомлення», «Свято в саду») відразу принесла автору популярність.
В. Гавел написав приблизно півтора десятка п’єс, і в кожній з них присутня тема кризи людської особистості, втрата людиною власного «Я». Особливістю драматичних творів Гавела, за його власними словами, є інтелектуальний гумор. У них присутні також гротеск, іронія, сатира та весела пародія.
Як і К. Чапек у літературі, Гавел показав дилему: «бути самим собою чи лише грати певну роль». На думку Гавела, людина, якою маніпулюють тоталітарні режими або анонімні сили величезних монополій, перестає бути суб’єктом буття . У своїх творах драматург власне і показує втрату людиною суверенності власної особистості та намагання приховати це від інших.
У п’єсах Гавела нема ані крихти повчання — глядачеві просто демонструють абсурдність людських стосунків, коли і зовнішній і внутрішній світи перевернуто антилюдською системою з ніг на голову. Своїми творами автор змушував глядача шукати вирішення проблем суспільства і почати в цьому передусім із себе самого.
Твори
Критика
- Вацлав Гавел – драматург (від нонконформізму до дисидентства)
- Метафора як тип трансформованих висловів у політичному дискурсі Вацлава Гавела та Вацлава Клауса
- Новорічні промови Вацлава Гавела: синтаксично-стилістичний аспект
- Посттоталітарні візії розвитку націй та людства у публіцистиці Вацлава Ґавела
