(нар. 1957)
Сучасна японсько-американська письменниця Кьоко Морі як особистість транснаціональної ідентичності, яка переїхала до США у дорослому віці, сприймає традиційну японську культуру через призму «західного погляду», що представляє особливий інтерес для дослідників її творчості.
Кьоко Морі створює граничний романно-автобіографічний жанр. Свідомо відсторонюючись від мемуарного жанру в чистому вигляді, К. Морі звертається до нехарактерного для японської літератури відвертого саморозкриття. Її романно-мемуарні твори - не просто хронологічне відтворення подій власного життя, а глибоке особистісне розкриття почуттів, власних уподобань та життєвої позиції. Творчість Кьоко Морі зберігає загальнокультурні риси, торкаючись архетипів, які складаюсь стрижень будь-якої культури - «дім», «матір», «батьківщина» тощо, - але вони не є основою, кістяком її романів.
Письменниця пояснює свою відмову від самовираження через японську, заявляючи, що рідна мова здається їй такою, що пригнічує її і як жінку, і як людину. Все життя вона пише про Японію тільки мовою іншої культури, створюючи інші, відмінні від материнської культури сценарії почуттів та думок, кидаючи виклик етноцентричним та ґендерним стереотипам.
Твори
Інтерв'ю
Критика
- Архетип дому у творчості Кьоко Морі
- «Ввічлива брехня» Кьоко Морі: мова як опір
- «Вода й мари» Кьоко Морі: поетика заголовка
- «Донька Шідзуко» Кьоко Морі як его-роман
- Образ матері у творчості Кьоко Морі
- Особливості автобіографізму в творчості Кьоко Морі
- Феномен двомовності у творчості Кьоко Морі: лінгвостилістичний аспект
