(1894–1939)
Особливістю прози Йозефа Рота була поетичність, поетичність у всьому, навіть у в'язкому, докладному, реалістичному описі буднів. Йозеф Рот справді був поетом серед прозаїків.
Він писав поетичну прозу — густу, насичену образами та метафорами, з тонкою ритмічною організацією і філігранним словесним візерунком. Він мав поетичний вигляд — іронічно галантний і трохи недбалий.
У творах Рота 1920-х відчувався вплив спочатку «лівого» експресіонізму («Готель Савой»), а пізніше естетичних принципів «нової речевості» («Бунт», «Втеча без кінця»), у 1930-ті роки Рот відмовляється від сухуватого репортерського іміджу і створює повноцінні реалістичні твори. Найзначнішим із них став роман «Марш Радецького».
Твори
Критика
