Євген Гуцало

(1937-1995)

Євгенові Гуцалу хотілося не просто вийти за межі реалістичного оповідного ритму розгортання сюжету, хай і з серйозними проблемно-тематичними акцентами, а здійснити новий якісний стрибок у художній світ якогось особливо яскравого, ексцентричного, химерного, вибухово гострого «проявлення» національного характеру.

У творчості талановитого письменника-«шістдесятника» проблема вірності та зради — одна з магістральних, особливо в реалістичних повістях, що реконструюють найтрагічніші періоди національної історії.

Торкаючись болючої та актуальної за всіх часів проблеми моральної деформації й духовного падіння людини, Є. Гуцало подає розгорнену картину двоєборства одвічних людських пристрастей і конфліктів, коли на прю стають, з одного боку, зло, підлість, підступність, цинізм, зрада й людська невдячність, а з другого — гуманізм, милосердя, великодушність і добро.

Біографія

Твори

• Лось
• Олень Август
• Сім’я дикої качки

Критика

• Відкрився птахам, людям і рослинам... (Десять років без Євгена Гуцала)
• До характеристики художніх особливостей трилогії Є. Гуцала
• «З пороків усіх найогидніший – зрада»: повість Є. Гуцала «Безголов’я»