Василюк Сергій. Конкурс драбблів
— Привіт, мамо.
— Привіт доню, як в тебе справи?
— Та більш-менш добре. Знову посварилася з Андрієм.
— То буває, доню. Помиритесь. Він тебе дуже любить.
— Я знаю, мамо. Просто мені бракує твоєї підтримки.
— Все буде добре, доню. Може приїду колись до Вас в гості...
— Не приїдеш, мамо. Насправді ти нейромережа… Я завантажила у тебе усі минулі розмови зі своєю мамою і ти просто її копіюєш. Моя мама померла. Рік тому... Я за нею сумую.
— Ну померла, і що? То лише оболонка. Головне, що я люблю тебе, доню, і завжди підтримаю. Навіть після смерті. Вище носа!
— Дякую мамо. Ти — найкраща! Як завжди…
