Катерина Майданюк

        Доброї ночі, Бабусю. Це я, маленький  Янгол, ненароджене Дитя твого полеглого Сина. Вибач, Бабусю, що так довго тебе шукав. В Україні так багато Матерів у чорних хустках. Твоя подушка знову мокра від сліз. Чекаєш ночі,  бо тепер лише уві сні можеш побачитися зі своїм Сином:  «Мамо, я живий. Я повернувся». Та яким гірким є твоє пробудження. Картаєш себе за те, що не зупинила, що не вберегла, що, мабуть, не щирою була твоя молитва до Бога…

     Бабусю, я так хотів, щоб він став мені Татом. Але він не встиг передати мені стукіт свого серця, бо віддав його за Україну…

Умови участі у конкурсі драбблів

Read also


Editor's choice
up