Наташа Якимович. Конкурс одноактних п'єс
Заміна
Департамент 666 терміново зібрався на нараду, потрібно було перевезти з літературного відділу головного помічника Сатани у воєнне відділення. За останнє тисячоліття на літературній роботі головний помічник Сатани по літературним питанням добре проявив себе і налагодив роботу так, що вона йшла майже без його втручання.
Нагально стало питання, кого послати у літературний відділ з підленьких- новеньких. Чвари та розбірки там ідуть повною ходою, нічого складного, два дні на передачу справ, вирішили на нараді.
Головний слуга Сатани (ГСС-А666) одержав поганяло «Командор» з відділу літератури був переведений у військовий відділ до апокаліпсису (вже почали розмахувати ядерною зброєю), запропонував кандидату біса (б-Л18) в миру Олексій. Який відзначився, одержавши орден «Золоте копито», зробивши з Малевича, авантюриста- генія прославивши його «Чорний квадрат».
Департамент схвалив кандидатуру, давши на передачу справ два дні. Переведений заходився навчати плюгавенького, бридкого, вонючого наступника.
Командор: - Запам’ятовуй
По перше: змінити свій приємний в нашому середовищі, але відразливий для людей облік, наш звичний запах, який правда зовсім не відбити. Деякі особистості можуть відчувати запах підлості. Більшість мовчатиме, не бійся, просто обминай таких людей.
Тепер згинь, покажешся мені в достойному образі, який сподобається людям, не роби з себе «казанського сироту» і не забудь зняти копита. Даю тобі 9 годин освоїти образ та навчитись говорити розумно з інтелігенцією.
Олексій: - Слухаюсь мій наставнику!
Олексій з’явився вчасно. Бувший скептично оглянув Олексія.
Командор: -Занадто гарний, зовсім не сексуальний, з
одягом недоробка, та й копита не скинув, іди доробляй.
Нарешті, Олексій увійшов у образ, який влаштовував основного помічника сатани вже воєнного відомства. Він навчив його подумки бути скрізь і всюди одночасно. Відрекомендував його тисячам дрібних бісів, якими він повинен керувати.
Командор: Зараз я тобі покажу образи в яких я являвся протягом тисячоліття в різних країнах, у різну історичну годину. Про це ще буде час поговорити, обсудити цікаві випадки, коли ти освоєшся. Я буду тебе провідувати.
Вернемся до наших справ. Років тобі повинно бути, десь біля двадцяти, потім починаєш старіти, як усі люди. Коли помреш, відразу відродишся, під чужим прізвищем, другим обліком, але посада залишиться, і підлеглі в тебе мілкі біси будуть ті ж. Я за тисячоліття змінював обік багато разів, літературне середовище залишається завжди схожим, винятки бувають рідко.
В літературнім плані, творити та пробиватись будеш сам, в міру свої можливостей.
Олексій: - Я зрозумів, буду позичати талант у геніїв, підлості мені вистачить.
Командор: -Ти прислухайся спочатку до своїх підлеглих, вони свою роботу знають та вміють спілкуватись з письменницькою братією. Знають, якщо помилились, кануть у безвість.
Тепер основне, серед письменників генії і таланти – рідкість, але кожний думає, що це він. Ми не владні над людськими талантами, це в них від бога. Можем собі на втіху забити баки сірій масі, зробивши з авантюриста –бездаря, генія. У нашої братії, з’являються брехливо-створені генії при зміні влади. Вилазять лизунчики- похвальбушки, а в літературнім плані бездарі і з допомогою влади пробиваються наверх. Це просто, розберешся!
Так от вся письменницька структура тримається на енергії геніїв.
Ти сам будеш будеш заряджатися, як і усі навколо нього. Твоя задача- знайти дійсно сильних геніїв, а не підставу. Потім треба добре дбати про нього, щоб він не позбувся внутрішньої енергії.
Буде маса гонителів: заздрісників, тупих думаючи про себе в сяянні німфа, просто злостивці з принципа, ідейних не згідних з автором. Твоя задача давати їм клювати та паплюжити автора у розумних дозах, щоб підбадьорювали, а не калічили. Геніїв треба ніжно ростити, вирощувати, іноді навіть зробити їх щасливими, підбадьорюючі їх, коли їм несила буде терпіти прикрості та біди, які ти їм і влаштовуватимеш. Але не захоплюйся- погубиш талант, або зробиш ще гірше, вони втечуть- покінчать з собою. За це карають, втрачається джерело енергії, яке так потрібно нам. Письменницьке середовище середовище просто захиріє без талантів, з посередністю і нам буде нудно.Твоя думка.
Олексій: Письменники бувають: прозаїки, драматурги, а ті на безліч підгруп. Який простір для нашого чортового племені!!!
Творчі натури, саме смішно, вважають себе експертами не тільки у своїй, але і у інших групах та підгрупах. Лірики вчать життю прозаїків та навпаки. Бахваляться, критикують, підмічаючи помилки, не допомагають, радіючи. Фантазії називають маячнею, але ж скільки провидців змогли побачити майбутнє за довго до дійсних подій.
Командор: З тебе буде добрий наступник. Я буду навідуватись до тебе, щоб трахнутись, красунчику, на прощання з тебе оргія, а ще цікаві оповідки. Навіть нам чортовому племені потрібно відпочивати. У мене у військовому відомству, як не зрада то кривава, як паскудство то всесвітнє.
У тих, хто наживається на війні -біси також жирні, чорні як і їхні душі злодіїв. Хочу з тобою поділитись з деякими висновками.
Ідеалісти воюють за ідею, невдахи -за гроші, які не можуть заробити мирно. Патріоти захищають батьківщину, родину,світ. Наше завдання, підштовкувати підлість.Во славу Сатани,нашого вчителя і господаря!
Олексій: У нас літераторів є де розвернутися, там інші заморочки.
Командор: -До зустрічі з цікавими історіями.
Помічники Сатани розлетілись керувати своїми відділами.
