Срібні царські ворота Борисоглібського собору Чернігова – шедевр українського бароко

Срібні царські ворота Борисоглібського собору Чернігова – це видатний витвір українського бароко, що вражає своїм вишуканим дизайном, майстерною роботою та історичною цінністю. Цей шедевр ювелірного мистецтва, створений на початку XVIII століття за замовленням гетьмана Івана Мазепи, є не лише окрасою храму, але й свідченням величі та багатства української культури того часу.

Борисоглібський собор: скарби українського бароко

Збудований на початку XII століття чернігівським князем Давидом Святославовичем, онуком славетного Ярослава Мудрого, Борисоглібський собор став не лише місцем молитви, але й символом величі та могутності княжого роду.

Собор був освячений на честь перших українських святих - Бориса і Гліба, небесних покровителів династії Ярославовичів. З часом він перетворився на почесну усипальню, де знайшли вічний спокій видатні особистості того часу.

Протягом століть Борисоглібський собор пережив багато: розквіт і занепад, війни та мирні часи. Попри всі випробування собор зберіг свою велич і красу, ставши невід'ємною частиною історичного та культурного обличчя Чернігова.

Завдяки зусиллям архієпископа та письменника Лазаря Барановича храм пережив реконструкцію у XVII столітті, здобувши пишний бароковий стиль.

Особливою гордістю собору слугують срібні царські ворота, виготовлені на замовлення гетьмана Івана Мазепи на початку XVIII століття – 1702 року. Ці ворота були замовлені гетьманом Іваном Мазепою як коштовний дарунок для собору. Підтвердженням цього є герб гетьмана з його монограмою, розміщений внизу воріт.

Цей шедевр українського та європейського мистецтва, виконаний у стилі бароко, вражає своєю майстерністю та вишуканістю. Деякі елементи воріт вкриті шаром золота, що підкреслює їхню розкіш та велич.

Лише у 1985 році – завдяки знайденому на воротах клейму з літерами PID та стилізованому зображенню шишки з короною внизу – стало зрозуміло, що автором шедевру є відомий майстер-ювелір Філіп Яків Дрентветт. Він належав до відомої династії ювелірів і мав репутацію досвідченого майстра. Зображення шишки на клеймі символізує герб міста Аугсбурга, де й були виготовлені ворота.

У ті часи срібні царські ворота не були рідкістю для українських храмів. Їх можна було побачити, наприклад, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Виготовлення цих воріт профінансував російський фельдмаршал Борис Шереметьєв. Він був соратником гетьмана Мазепи у військових походах проти турків і татар. На жаль, ворота з Успенського собору не збереглися. Їх знищила пожежа, яка сталася в Лаврі у 1718 році.

Схожі срібні ворота у XVIII столітті прикрашали й інші українські храми, зокрема Софію Київську (згодом знищені, але відновлені вже в наш час), Покровську церкву на Запорозькій Січі та Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. Однак, всі ці ворота з'явилися пізніше за чернігівські, і, на жаль, жодні з них не збереглися до наших днів у своєму первісному вигляді.

Срібні царські ворота - важливий елемент іконостасу Борисоглібського собору. Вони слугували головним входом до вівтаря, який, на жаль, не зберігся до наших днів. Вівтар був знищений під час Другої світової війни, коли бомба влучила в собор. Ворота вдалося врятувати. Їх евакуювали до російського міста Оренбург. Після закінчення війни ворота повернули до Чернігова, де вони й досі прикрашають історичний собор.

Легенда про срібного ідола

Існує легенда, яка пов'язує створення срібних царських воріт з розкопаним у Чернігові срібним ідолом. Цю легенду вперше записав у кінці XVIII століття Опанас Шафонський у своєму описі Чернігівського намісництва.

Згідно з легендою, під час риття котловану для дзвіниці Чернігівського колегіуму було знайдено срібного ідола. Цей ідол було переплавлено, а з отриманого срібла виготовлено царські ворота. Шафонський не уточнював, чи був ідол давньоруського походження.

У наш час дослідники провели спектральний аналіз металу воріт, щоб з'ясувати, чи дійсно вони зроблені з ідола. Проте, через відсутність спеціальних таблиць, їм не вдалося чітко визначити, чи використовувався для виготовлення воріт давньоруський метал.

Важливо зазначити, що навіть якщо легенда про ідола й правдива, майстер з Аугсбурга, котрий виготовляв ворота, міг додавати або видаляти срібло для досягнення необхідної проби (875). Тож встановити істинність легенди складно, адже вона не має жодних підтверджень.

Найбільш імовірно, що срібні ворота, як і інші дарунки Івана Мазепи, були замовлені за його кошти. Гетьман Іван Мазепа вважається одним з найбагатших українців в історії, існує навіть версія, що він володів власною срібною копальнею.

Опис воріт

Срібні царські ворота - справжній шедевр мистецтва, який завжди вражає глядачів. Їхні розміри - 2,66 х 1,21 метра, а вага разом з металевим каркасом становить 56 кілограмів. Вага чистого срібла сягає 20 кілограмів.

Незважаючи на те, що товщина окремих елементів воріт становить лише 1-2 міліметри, вони справляють враження міцного й фундаментального виробу. Це досягається завдяки майстерному використанню методів карбування та лиття.

На срібних царських воротах, прикрашених пишним рослинним орнаментом у стилі бароко, зображений традиційний для царських воріт церковний сюжет: чотири євангелісти – Марк, Матвій, Лука й Іоанн.

Між євангелістами розміщені зображення Бориса і Гліба – перших національних святих, на честь яких освячено собор. У верхній частині воріт зображений сюжет "Благовіщення", який підкреслює божественну природу Христа та його місію на землі.

Внизу воріт на лівій стулці розміщено зображення біблійного пророка Єссея, на правій - зображення царя Давида. Їхні фігури символізують родовід Ісуса Христа.

Крім цих основних сюжетів, на воротах можна знайти зображення 10 біблійних царів та родове дерево Ісуса Христа. Ці деталі роблять композицію більш складною та багатогранною, підкреслюючи багатство та глибину християнської віри.

Моделювання та малюнок рослинного орнаменту, а також усі рельєфи на срібних царських воротах виконані з винятковою майстерністю. Різьблення облич, одягу, орнаментів та інших деталей відрізняється ретельністю і точністю.

Автор проєкту воріт, найімовірніше, належав до києво-чернігівського культурно-мистецького осередку. Спроєктувати ворота могли відомі українські художники-гравери: Олександр Тарасевич, Леонтій Тарасевич або Іван Щирський. Виготовлення ж воріт, згідно з клеймом, знайденим на них, було виконано німецьким майстром-ювеліром Філіпом Якобом Дрентветтом у місті Аугсбург.

Шедевр, що поєднує в собі красу та історію

Срібні царські ворота Борисоглібського собору Чернігова – це не просто витвір мистецтва, а справжній скарб української культури. Цей шедевр ювелірного мистецтва вражає своїм вишуканим дизайном, майстерною роботою та історичною цінністю. Він є не лише окрасою храму, але й важливим джерелом інформації про українську історію та культуру.

Ворота, виготовлені у 1702 році на замовлення гетьмана Івана Мазепи, є зразком українського бароко. Їхнє пишне різьблення, що зображує біблійні сюжети, орнаменти та герби є свідченням величі та багатства української культури того часу, а також вдалим символом співпраці західноєвропейських та українських майстрів.

Важливо підкреслити, що срібні царські ворота – це не просто музейний експонат. Вони й досі використовуються за своїм прямим призначенням – як вхід до вівтаря Борисоглібського собору. Це робить їх не лише цінним культурним надбанням, але й живою частиною української духовної спадщини.