Мідний горельєф архангела: шедевр українського бароко з Михайлівського Золотоверхого собору
На київських пагорбах, де колись височів величний Михайлівський Золотоверхий собор, сяяв на сонці мідний архангел Михаїл - покровитель монастиря. Цей витончений горельєф, створений на початку XVIII століття, був не просто оздобою храму, а й утіленням майстерності українських ремісників.
Виготовлений з міді, горельєф архангела Михаїла - це яскравий зразок українського бароко, що вражає деталізацією та майстерністю виконання. Для нього характерні динамічні лінії, пишні орнаменти, контраст світла і тіні. В образі архангела поєднані християнські й античні мотиви, що підкреслює його велич.
З історії шедевру
Історія цього шедевру тісно переплетена з історією України. Він пережив часи розквіту, руйнування та відродження, ставши символом стійкості українського духу, віри та прагнення до краси.
Збудований у 1108-1113 роках, Михайлівський Золотоверхий собор став свідком тисячолітньої історії Києва. Заснований онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком Ізяславичем, він протягом століть вражав своєю величчю та золотими куполами.
Собор пережив чимало випробувань: монгольське нашестя, пожежі, війни. Проте він знову і знову піднімався з попелу, стаючи символом стійкості віри та духу українського народу. На жаль, у 30-х роках XX століття собор був жорстоко знищений радянським режимом. Це стало трагедією для всієї України, адже собор був не лише храмом, але й пам'яткою історії та культури.
Разом з храмом були знищені й численні твори мистецтва, що колись його прикрашали. Одним із таких шедеврів був мідний горельєф архангела Михаїла - покровителя собору. На щастя, цей витвір мистецтва вдалося врятувати. Його зняли з фасаду собору та перевезли на подвір'я Софії Київської. Він довгий час мандрував монастирськими звалищами, аж поки у 1956 році його не знайшли на подвір'ї Художнього інституту.
На щастя, горельєф помітив видатний український мистецтвознавець Павло Жолтовський. Він врятував його від здачі на брухт та передав до львівського Музею етнографії та художнього промислу. Саме завдяки цьому мідний архангел зберігся до наших днів.
Найбільший мистецький витвір української металопластики
Горельєф архістратига Михаїла є найбільшим мистецьким твором української металопластики XVII-XVIII століть, що зберігся до наших днів. Його створення припадає на період докорінної перебудови Михайлівського Золотоверхого собору. Роботи з оздоблення перебудованого храму були завершені протягом 1718-1730 років.
За кошти гетьмана Івана Скоропадського в 1718 році був споруджений головний п’ятиярусний іконостас з пишним бароковим різьбленням і широким використанням позолоти. Існує думка, що саме в цей період було оформлено й верхню частину собору, де закріпили, крім позолочених хрестів і залізних сонць, також мідний горельєф із зображенням архангела Михаїла - покровителя храму.
Стиль оформлення німба архангела з променями схожий на позолочені репіди сонць з променями, що прикрашають собор. Це дає підстави вважати, що горельєф та репіди виготовлені одночасно й в одному художньому стилі.
Опис мідного горельєфа архангела Михаїла
Горельєф (від італійської означає "виступ") - це скульптурне зображення, яке виступає над площиною фону більш ніж на половину свого об'єму. Горельєфи можуть бути однофігурними чи багатофігурними, реалістичними чи стилізованими, ними оздоблювали фасади будівель, монументи, надгробки тощо.
Мідний архангел з Михайлівського Золотоверхого собору - це яскравий зразок високого рельєфу. Його фігура виконана з міді, причому чільний бік позолочений, що додає композиції особливого блиску й урочистості. Розміри горельєфа вражають своєю монументальністю: висота становить 208 см, найбільша ширина – 156,5 см, товщина – 17 см, а вага – 69 кг.
Архангел Михаїл зображений на повен зріст як крилатий воїн у величній фронтальній поставі. Його руки зігнуті в ліктях, тримаючи зброю, що підкреслює готовність до бою. Крила - один з головних атрибутів ангелів - широко розведені та підняті кінцями догори. Навколо голови архангела сяє сонячне сяйво у вигляді гострих трикутних променів, які перекривають німб, додаючи композиції божественного ореолу.
У правій руці архистратиг тримає довгий залізний меч, здійнятий навскіс, що символізує його рішучість і силу. У лівій руці він тримає круглий бронзовий щит, підкреслюючи свою готовність захищати. Архангел одягнений у коротку туніку з торочками внизу, поверх якої накинутий плащ-гіматій, краї якого звисають біля правої ноги і перекинуті через ліву руку. Його погруддя та стегна захищені панциром, руки – металевими нарукав’ями, а поверх штанів – металевими поножами. На ногах він має сандалії античного типу. Увесь металевий обладунок покритий витонченим рослинним орнаментом, надаючи йому декоративної розкіші. На грудях архангела зображено хрест георгіївського типу, підкреслюючи його духовний статус.
Голова архангела повернута праворуч, а його обличчя гарно модельовано, надаючи йому вираз вольової рішучості. Довге хвилясте волосся додає образу шляхетства. Хоча обличчя зображено молодим, вся постать випромінює силу і нагадує досвідченого воєначальника. Архангел Михаїл стоїть на округлій хвилястій подушці, яка символізує хмару, що додає всій композиції легкості і піднесеності.
Образ архангела Михаїла має глибоке символічне значення. Він уособлює небесну силу, захист і перемогу добра над злом. Архангел Михаїл - це покровитель воїнів, а також небесний покровитель київського князівства та самого Михайлівського Золотоверхого собору.
Вишуканість деталей та майстерність виконання
Горельєф архангела Михаїла вражає не лише своїми величними розмірами, але й вишуканістю деталей. Навіть ті елементи одягу й обладунків, які розташовані далеко від очей глядача, ретельно пропрацьовані та оздоблені.
Наприклад, плащ, що покриває ліве передпліччя, закріплений старанно виконаною розеткою. На коротких штанях детально зображені крилаті ангели, які тримають поножі, оздоблені рядами листків аканта, розташованих навскіс. Ці листки розділені рядом круглих горошин з заглибленням посередині. Сандалії архангела прикрашені хвилястою смугою, що обрамляє поперечну стрічку. Середина сандалій оздоблена імітацією ромбічних дорогоцінних каменів, між якими попарно нашиті перлини. На руках біля кисті зображені браслети з нанизаних перлин. Особливо деталізовано зображення металевого панцира, що захищає груди архангела. Кожна його луска ретельно промальована, а орнамент, що його оздоблює, вражає своєю витонченістю.
Ця надмірна деталізація свідчить про майстерність українських ремісників, які створили цей шедевр. Вони прагнули зробити образ архангела Михаїла максимально величним та досконалим, навіть у найдрібніших деталях.
Спосіб і техніка виготовлення
Горельєф архістратига Михаїла вражає й складною технологією виготовлення. Його зворотний бік цікавий як з точки зору способу кріплення до фронтону, так і технологічних прийомів. Горельєф виготовлений з одинадцяти мідних листів товщиною не більше міліметра, які використовувалися для різних частин фігури: голови з німбом і променями, тулуба, нижньої частини з ногами та хмарою, рук і кожного з крил (три листи на кожне крило).
Основна частина фігури, за винятком крил, країв плаща, німба та променів, була виготовлена за допомогою техніки вибивання на металевій моделі, ймовірно, бронзовій. Чіткі сліди вибивання можна побачити на обличчі, елементах рослинного орнаменту, деталях рук і ніг, навіть на нігтях. Цей процес вимагав постійного нагрівання металу, який поступово обтягували на складні деталі моделі. Іноді мідний лист не витримував напруги і проривався. Сліди таких проривів, хоча вдало закамуфльовані зовні, добре видно з внутрішнього боку в багатьох місцях.
Для зображення німба з променями, крил, країв плаща та хмар використовували іншу технологію – вільне двобічне карбування на м’якій підкладці. Ці елементи виготовляли із заздалегідь залишених частин мідних листів, використаних для основних частин фігури. Крім вибивання й карбування, майстри також використовували прорізувальну технологію для завершення роботи над німбом із променями.
Після виготовлення окремих деталей їх з’єднували мідними круглими заклепками або спаювали. Зовнішню частину горельєфа після шліфування позолотили за допомогою вогню. Зібрану фігуру архістратига Михаїла змонтували на спеціальній залізній конструкції з кованої прямокутної балки та рейок різної форми.
Горельєф неодноразово піддавали реставрації, що призводило до деяких змін атрибутів архістратига. Наприклад, на малюнку Михайлівського Золотоверхого собору, опублікованому в 1847 році І. Фундуклеєм, архангел Михаїл зображений без щита. А на фотографії з книги Г. Лукомського 1923 року Михаїл уже тримає щит у лівій руці. Меч архістратига також зазнав змін: у 1905 році його замінили на сталевий, про що свідчить клеймо майстра П.А.С. Лозинського, котрий тоді здійснював реставрацію.
Іконографічний аналіз образу архангела Михаїла: цікаві відкриття
Іконографічний аналіз зображення архангела Михаїла на горельєфі з Михайлівського Золотоверхого собору дає підстави для цікавих висновків.
Обличчя архангела Михаїла має риси, які можна знайти в поширених по всій Європі (та навіть на Сході) зображеннях Александра Македонського. Цей зв'язок не є випадковим. Як дослідив академік Борис Рибаков, сюжет "Вознесіння Александра на небо" на слов'янському та давньоруському ґрунті набув специфічного значення. Зображення Александра Македонського виявлено на центральному щитку золотої діадеми XII століття з села Сахнівки на Черкащині. Історики та дослідники вважають, що ця діадема була прикрасою великокняжого головного убору.
На думку Рибакова, Александра Македонського ототожнювали з сонцем та сонячним Аполлоном. Тому не дивно, що архангел Михаїл, якого вважали рівним самому Богові, зображується за прикладом стародавніх греків у подібності до головного бога.
Крім іконографічних традицій, на образ архангела Михаїла вплинули й художні віяння того часу. Захоплення античними образами в європейському Ренесансі знайшло своє відображення й в українському мистецтві XVII-XVIII століть. Цей вплив можна простежити у зображенні архангела Михаїла на горельєфі. Додатковим аргументом на користь датування горельєфа кінцем XVII - початком XVIII століття є використання архаїчного вбрання та взуття на зображенні архангела Михаїла. Ці деталі також відсилають до античних часів.
Рясну орнаментацію обладунку архангела Михаїла можна порівняти з оформленням книг XVII століття, що вийшли з друкарні Києво-Печерської лаври, оздобленням металевих оправ до них, а також з дерев'яними різьбленими іконостасами, іконами й іншими творами мистецтва того часу. Аналогічний рослинний орнамент можна знайти і в оформленні одягу на "парсунах" тогочасних українських гетьманів і козацької старшини.
Подальша доля мідного горельєфа: відродження та оновлення
У січні 1999 року, після довгих років забуття, Мідний архангел знову був освячений. Цей величний горельєф, що колись прикрашав фасад Михайлівського Золотоверхого собору, отримав нове життя завдяки реставрації та оновленню.
Перед початком робіт з архангела Михаїла зняли сталевий меч та захисний щит, які були додані пізніше. Натомість у його праву руку вставили полум'яний меч - символ духовної боротьби зі злом у всьому світі. Ліва рука залишилась вільною, що суперечило традиційним іконографічним зображенням архангела, де в ній він завжди тримав певний атрибут: сферу з написом "Хто як Бог" або терези для зважування душ.
З оновленого мідного архангела було знято гіпсову копію. Потім - на основі цієї копії - відлили бронзовий горельєф, поверхню якого анодували золотом. Цей величний образ знову прикрасив фасад новобудови Михайлівського Золотоверхого собору, урочисте відкриття якої відбулося у травні 2000 року.
Оригінальний мідний горельєф архангела зберегли й розмістили в експозиції Музею історії Михайлівського Золотоверхого, який був відкритий на території монастиря. Відвідувачі музею мають унікальну можливість побачити мідного архангела зблизька, розглянути всі його деталі та відчути велич цього образу.
