04-04-2024 Історія 838

Неповторний артефакт: Сахнівська золота діадема

Неповторний артефакт: Сахнівська золота діадема

Історія Київської Русі сповнена таємниць та загадок. Одним із найяскравіших свідчень її величі та багатства є Сахнівський скарб, знайдений у 1900 році на Черкащині. Цей скарб вражає уяву кількістю та витонченістю ювелірних виробів, а справжньою його перлиною вважається Сахнівська золота діадема – унікальний шедевр давньоруського мистецтва.

Сахнівська золота діадема: шедевр давньоруського ювелірного мистецтва

1900 року на Черкащині, на території городища «Дівич-гора» біля села Сахнівка, було знайдено сенсаційний скарб, датований другою половиною ХІІ століття. За кількістю та вишуканістю ювелірних виробів йому не було рівних: численні золоті вироби, елементи трьох князівських жіночих головних уборів, золоті барми (намисто) з емалевими зображеннями святих. Золоті монети візантійського імператора Мануїла Комнена свідчать про те, що скарб був захований у 1140-х роках.

Найціннішою знахідкою стала Сахнівська золота діадема – справжній шедевр давньоруського ювелірного мистецтва, виготовлений у техніці перегородчастої емалі. Цей унікальний виріб протягом довгого часу зберігався в історичній колекції Богдана та Варвари Ханенків, а згодом був переданий до фондів Музею Історичних Коштовностей України в Києві.

Опис Сахнівської діадеми

Сахнівська золота діадема

Слово "діадема" в перекладі з грецької мови означає "пов'язка на голові" або "вінець". Її первісними прототипами служили стрічки, які царі елліністичних держав носили як символ влади. У Візантії просту білу стрічку замінила багряна, оздоблена перлами. А вже в XI-XII століттях діадеми з коштовного каміння та золота стали невід'ємним атрибутом царів і знаті, зображувалися на мозаїках і фресках у Візантії та Київській Русі.

Сахнівська діадема складається з дев'яти золотих пластин, сім з яких мають форму кіотців, а дві - форму трапецій. Її довжина сягає близько 35 см. Вважається, що діадему було виготовлено у Києві в другій половині 12 століття в майстерні, де працювали як руські, так і візантійські майстри. За функціональним призначенням вона є основною частиною парадного князівського головного убору - вінця, який, на думку більшості дослідників, належав жінці.

На діадемі витончено переплітаються бірюзові, червоні та ніжно-сірі рослинні пагони, листя й квіти, що сяють на тлі золота та розсипу перлин. На центральній кіотці зображено чоловіка в короні з двома скіпетрами в руках, якого два грифони піднімають на колісниці в небо. Цей сюжет, де герой підноситься в небо у коробі, який тягнуть грифони, є поширеним у середньовічній культурі. Зображена людина – це Александр Македонський, одягнений в імператорський костюм, а сюжет називається “Вознесіння Александра”.

Центральна кіотка Сахнівської діадеми із зображенням "Вознесіння Александра"

Останні шість кіотців діадеми прикрашені однаковими емалевими кругами з хрестоподібною розеткою в центрі. Зверху та знизу від розетки розкинулися витончені рослинні орнаменти, що нагадують геральдичні лілії - крини. Трапецієподібні бокові пластинки оздоблені подібними кругами, але більшого розміру, а також п'ятьма трикутниками. У вершинах кіотців і кутах припаяні гачки, до яких кріпилися перлини. Внизу кожного кіотця розташовано по дві петельки, призначені для підвішування перлинних піднизей. 

Один із медальйонів Сахнівської діадеми

Образ Александра Македонського

У Х-ХІІІ століттях образ Александра Македонського був надзвичайно популярним серед правлячої еліти Західної Європи, Візантійської імперії та Київської Русі. Цей феномен пояснюється впливом напівказкового роману Псевдо-Калісфена "Александрія", написаного в III столітті. У цьому творі роповідається про життя та подвиги царя-полководця, який підкорив народи Європи, Азії та Африки, а також заснував міста на величезній території від дельти Нілу до Середньої Азії. Спочатку написаний грецькою мовою, роман згодом був перекладений латинською, арабською, вірменською, болгарською, старослов'янською та сербською мовами.

Сюжет з колісницею та грифонами на діадемі запозичений саме з роману "Александрія". Александр Македонський зображений з двома скіпетрами в руках, символами влади. Можливо тому “Вознесіння Александра” вчені часто розцінюють як символ “апофеозу царської величі”, а грифони, на їхню думку, — символи сильної князівської влади. Сам Александр зодягнений у парадне вбрання із золотою плічкою. Голову його увінчує висока корона.

Образ Александра Македонського на центральній кіотці діадеми

Велична діадема остаточно переконала дослідників, що перед ними - скарб, який належав князю та княгині.

Символіка та значення

Сахнівська діадема – це не просто вишуканий ювелірний виріб, а й справжній шедевр давньоруського мистецтва, що несе в собі глибокий символічний зміст. Її образи та сюжети дають нам уявлення про світогляд та цінності тогочасної правлячої верхівки.

Символи влади та могутності

  • Центральна композиція. Зображення Александра Македонського на колісниці, запряженій грифонами, символізує тріумф, велич та владу.
  • Фігури грифонів. Крилаті істоти з тілом лева та головою орла, вважалися охоронцями скарбів та символізували силу, пильність та відвагу.

Окрім вищезгаданих символів, на діадемі можна також знайти зображення лоз, квітів та птахів. Ці образи символізують життя, багатство, процвітання та красу.

Сюжетні лінії Сахнівської діадеми резонували з цінностями та прагненнями тогочасної еліти. Зображення сиринів, орлів, грифонів, барсів та левів – давніх символів сили, влади та могутності – лише підкреслювали високий статус власника діадеми. Такі сюжети іноді на одному й тому ж предметі могли співіснувати з християнськими зображеннями різних «святих». 

Скарби України: Сахнівська золота діадема - символ величі Київської Русі

Сахнівська золота діадема – це не лише безцінний артефакт, що свідчить про багатство та велич Київської Русі. Це справжній шедевр ювелірного мистецтва, який вражає витонченістю роботи, майстерним поєднанням емалі та золота, глибиною символізму. Вивчення та збереження таких унікальних пам'яток дає нам можливість краще зрозуміти історію та культуру нашого народу.

.


Читати також