Вільям Сьюард Берроуз (William Seward Burroughs)

(1914–1997)

Вільям С. Берроуз належить до тих письменників, які кидають виклик своєму читачеві. Він був духовним наставником сучасного покоління, якого вважали «своїм» як панки, так і інтелектуали 1960-х. Його творчість засуджували, звинувачували у руйнуванні суспільної моралі та, можливо, навіть американської мрії.

Його називали «нігілістом», «чорним гумористом», наставником і духовним гуру бітництва. Ранню творчість Вільяма Берроуза, ознаменовану співпрацею з бітниками, можна назвати перехідною ланкою між «вмираючим» модернізмом і постмодернізмом, який «зароджується».

Автор маніпулює словом та образом для того, щоб люди шукали істину у своїй свідомості. За допомогою метамовної гри він переграє розрив у зміщенні письма, поєднуючи різнорідне: культурні стилі, тексти, манери. Протягом своєї письменницької кар'єри Вільям Берроуз часто відмовлявся від лінійної побудови творів та форми послідовної оповіді.

Більшість його творів – короткі сюрреалістичні есеї, в яких іноді з'являються реальні персонажі. Але найчастіше – це продукти фатальної вигадки автора. Загалом проза письменника ґрунтується на усній манері, сюрреалістичних монологах, які поступово переростають у книги.

Слід зазначити, що для Берроуза немає стабільних емоцій. Єдиний закон його творчості – постійний рух.

Біографія

Твори

• Голий ланч

Критика

• Міфологічна система Вільяма С. Берроуза: трансформація Великої Американської Утопії
• Творчість Вільяма Берроуза в контексті вітчизняного літературознавства