Інна Злива (Гончар). Дистанція (цикл поезій)

1
Відійди на безпечну відстань.
Зберігай дистанцію.
Одягни захисний екран,
рукавиці латексні.
Встанови додаток,
ізолюйся в кімнаті,
зміни ПІН-код,
вакцинуйся.
З тобою говорить бот:
відкрий свій рот,
закрий свій рот.
Ти не людина, ти – РО-
БОТ.

2
Підійди на інтимну відстань.
Не тримай дистанцію.
Нам так мало залишилось тепло-
ТИ.
І зеленого листя, і кисню.
Води.
Ось дивися у воду:
це Я і ТИ
у легкому танці.
Не боюся,
не бійся Й ТИ.
Виплач сльози, що душать.
Ось плоди
молодої груші.
Наші ДУШІ
Спільної частоти.

3
Стань на відстані
витягнутої руки, – і я
зможу тебе відчути.
Перетнуться орбіти,
позгладжуються кути.
Як мене звати,
знатимеш тільки ти.
Я тебе впізнаватиму
в кожній точці призначення.
Коли я падатиму, – ти
будеш тримати мене
за плечі,
бо швидкість світла,
помноженого на нуль,
дорівнює порожнечі.
ДИСТАНЦІЯ
не має значення...

4
Біг на коротку дистанцію
робить мене крихкою.
Я розсипаюся від єдиного
дотику пальця.
Там десь – мої уламки...
Тут – я стою зі своїм страхом.
Збоку.
Міряю кроки
від точки, де був твій страх,
до точки, де ти тяжієш
над горизонтом важкою
дірою чорною, –
ти не казав, що буде легко.
Я відчуваю твій подих
своєю шкірою.
– Віриш мені?
– Я вірю.
Лишається тільки пройти
крізь тебе.

5
Ти закриваєш очі на когось.
Хтось закриває очі на тебе.
Згорають фото.
Хтось назавжди закриває очі
в небо.
Якийсь двохсотий.
Трьохсотий лягає поруч,
скорочуючи ДИСТАНЦІЮ
між собою й собою
живим і мертвим
на полі бою.
Ти хто ти хто ти
не йди за мною
ВІЙНА
тут поряд
сморід
я відчуваю:
стираються
відбитки пальців.
Хтось мітить свою територію
колючим дротом.
Тебе нема
є.

6
Все це ілюзія.
Просто ілюзія...
Скільки в тобі царя?
Мерця? Сонця?
Скільки в тобі скіфського
золота?
Унція? –
Гріш ціна
без землі,
в якій твориться.
Орган.
Курган.
Кров землі
так не п'ється.
СпоКонВічна дистанція
між тобою і
Справжнім.

7
Дистанція –
міліметр до нерва –
мінімум простору,
в якому ніхто ні в кому
повністю
не розчиняється.
Навіть дитя в мені –
на відстані Космосу...

Сину мій, ти не сам-один
у своїй самотності.
Третє коло мого кровообігу
творить плоть твою,
кров моя – молоком тобі.
Сенсор серця мого –
між тобою і пусткою.
Слово моє в тобі –
згустком голосу...

0
(Р)Азъ -
Бог сам собі.
Нульова частота.
Міра мені,
міра тобі.
Мир нам усім.

На руїнах міст
проростають нові міста.
Між ними нема
є
дистанція(ї).
На порозі стань,
порахуй до ста:
зміна мірності –
за шаром шар –
повернути світ.

Мій часо-простір.
Мій аватар.
Мій (о)ум і смисл.
І мій талант.
Мій дух. Душа.
Мій дім. Політ.

Ієрофант – ніхто.