Як розпізнати фейкові новини

Чек-лист для перевірки інформації

У четвер, 24 лютого, Росія розпочала «спецоперацію» в Україні. Це сталося без попередження — російська влада не називає те, що відбувається війною, використовуючи натомість вираз «військова операція». Ситуацію висвітлюють багато ЗМІ, а також блогери та телеграм-канали.Отже, як відрізнити фейкові новини від реальних.

Прочитайте новину повністю, не тільки заголовок

Не варто репостити інформацію тільки через заголовок, що кричить. Часто ЗМІ використовують помітні фрази на початку новини, щоб привернути вашу увагу. Такої стратегії дотримуються не лише бульварні медіа, а й більшість офіційно зареєстрованих та популярних видань. Часто гучний заголовок може дезінформувати читача. Наприклад, розповідаючи про процес над трьома школярами, більшість провідних російських ЗМІ писали, що учнів засудили за спробу вибуху будівлі ФСБ в Minecraft. Це виявилося неправдою — підлітків засудили за виготовлення вибухових речовин (проте відносно справи все одно залишаються багато незакритих питаннь).

Вивчайте джерело новини, дивіться, хто її написав. При необхідності зверніться до першоджерела

ЗМІ завжди вказують джерело інформації та ставлять на нього посилання. У випадку особливо важливих новин ми радимо не полінуватися і пройти за цим посиланням, щоб ознайомитися із першоджерелом. Були випадки, коли великі агенції новин замість стороннього першоджерела посилалися один на одного, а герой новини пізніше спростовував опубліковану в повідомленні інформацію.

Переконайтеся, що ви читаєте справжнє медіа, а не створений поспіхом фейк-аккаунт

Неправдиві ресурси часто можуть маскуватися під популярні, копіюючи дизайн і змінюючи назву оригіналу. Відмінність може складатися лише в одній літері. Ще одна ознака того, що ви читаєте сміттєві медіа, — публікація старих новин на гучні теми від «шокуючих відео» будь-якої тематики до чуток із життя зірок. Особливо гучні новини радимо перевіряти на свіжість, вбивши їх заголовок в Яндекс.Новини або Google News.

Особливо ретельно перевіряйте незнайомі облікові записи в соцмережах

Якщо джерело новини — не ЗМІ, а персональний обліковий запис користувача однієї з соцмереж, варто переконатися, що ви маєте справу не з фейком. Підроблені акаунти, зазвичай, публікують переважно репости. Подивіться також, коли було створено обліковий запис, скільки спільних друзів та інших користувачів на нього підписано (сумнівним може бути як занадто мале, так і занадто велике число передплатників), чи є у профілі завантажені фото та відео, наскільки вони унікальні. Якщо сторінка порожня, то швидше за все вона підроблена і довіряти їй як джерелу інформації не варто.

Подумайте про упередженість та зацікавленість автора

Зайва емоційність у новині — одна з перших ознак пропаганди чи фейку. Не забудьте перевірити дату істерично написаної новини, а також її автора — які тексти він писав раніше, чи є про нього інформація в інтернеті, яких поглядів він дотримується.

Зверніть увагу на грамотність тексту

Якщо в новинах багато помилок, пунктуаційних та орфографічних помилок, швидше за все, це фейк. Журналісти зазвичай кілька разів перевіряють текст перед публікацією, в тому числі на грамотність. Декілька помилок у новини повинні вас насторожити - з великою ймовірністю такий матеріал писали поспіхом, часто таке відбувається з метою якнайшвидше закинути дезінформацію.

Не варто сліпо довіряти фото та відео

Зазвичай наявність фото чи відео збільшує довіру до новини. Ми радимо скептично ставитися навіть до таких залізних, на перший погляд, доказів — іноді знімки можуть бути відфотошоплені, а відео зроблено зовсім не в тих місцях і не в той час, які називає автор публікації. Перевірити достовірність таких матеріалів може бути складно, тому радимо подивитися, що про зображені на фото та відео події і людей пишуть інші медіа.

Перегляньте, як інформацію про одне й те саме явище подають у різних джерелах

Читання новин на ту саму тему в різних джерелах може допомогти якщо не скласти повну картину того, що відбувається, то як мінімум поглянути на ту чи іншу ситуацію з різних сторін. Наприклад, у недавній історії про вчительку з Санкт-Петербурга, якій нібито заборонили читати дітям Хармса, виявилося все далеко не так однозначно, як здавалося на перший погляд. Щоб дійти такого висновку, журналісти опитали всіх учасників конфлікту, не довіряючи беззастережно найбільш скандальній версії події.

Офіційні державні канали для отримання інформації

Офіс Президента України (https://www.facebook.com/president.gov.ua)
Генеральний штаб Збройних сил України (https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua)
Кабінет Міністрів України (https://www.facebook.com/KabminUA)
Міністерство оборони України (https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA)
Міністерство внутрішніх справ (https://www.facebook.com/mvs.gov.ua)▪️Національна поліція України (https://www.facebook.com/UA.National.Police)
Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС (https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA))
Державна прикордонна служба України (https://www.facebook.com/DPSUkraine)
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (https://www.facebook.com/StratcomCentreUA)
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (https://t.me/dsszzi_official)
Сухопутні війська ЗС України (https://www.facebook.com/UkrainianLandForces)
Військово-морські сили ЗСУ (https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua)
Територіальна оборона ЗСУ (https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces)