Жити: що доречно, а що ні постити у соцмережах під час війни
Життя триває навіть під час війни. І зараз, як і в мирний час, кожен може постити те, що вважає за потрібне.
Ми не несемо відповідальність за те, яку реакцію це викличе в інших людей. Наприклад, хтось переїхав закордон і може викласти фото з морозивом — хтось буде радіти, що людина в безпеці, хтось пройде повз, а хтось почне ображати людину за таке фото.
Кожна реакція — це про людину, яка цю реакцію проявляє. Якщо в когось це викликає наплив злості, агресії, людина починає ображати іншу людину — це завжди про переживання читача. Наприклад, хтось із рідних зараз на фронті й вони не дозволяють собі радіти, у когось рідні померли й життя стало чорним і дуже сумним.
Зараз люди постять більше природу, небо. Природа завжди давала і дає сили. Майже ні в кого немає фото щасливих моментів — всі зараз в тривозі та смутку. А навіть якщо трапляються радісні моменти — соромляться ними ділитися, бо хвилюються про те, «а що подумають інші» й «яке я маю право говорити про хороше, коли навколо смерть». Але це хибні думки. Концентрація на хороших моментах дає ресурс. Добре також постити щось гарне та підтримуюче з минулого. Чим більше позитиву й підтримки — тим краще.
Неетично постити те, в чому людина не розбирається. Наприклад, багато хто зараз намагається проаналізувати події, описувати політичні зміни й видавати це за істину. Важливо пам’ятати, що є сфери, в яких ми мало що розуміємо (навіть, якщо читали про це книжки) і є події та рішення, на які ми ніяк не можемо вплинути.
Важливо! Що 100 відсотків не можна публікувати:
- Категорично заборонено стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл та бомбардування. Такими кадрами ви тільки допоможете ворогу скоригувати вогонь. Почекайте з публікацією.
- Не публікуйте в інтернеті номери будинків, які постраждали під час обстрілу. Жодних геолокацій для окупанта!
- Не публікуйте неперевірену інформацію: фейки, платформи для збору коштів, російські пропагандистські матеріали тощо.
Клінічна психологиня Аліна Касілова
