«One-Piece» — новий серіал Netflix, який став популярнішим за «Дивні дива»
“One-Piece» — пригодницький серіал Netflix, знятий за однойменними мангою та аніме Ейтіро Оди, які почали виходити наприкінці 1990-х. Це одна з найуспішніших медіафраншиз в історії: вона навіть прибутковіша за «Володаря перснів» і «Джеймса Бонда». Як правило, західні адаптації аніме майже ніколи не вдаються, але "One-Piece" несподівано став хітом, обігнавши за популярністю інші флагманські шоу Netflix - "Дивні дива" та "Венздей". Розповідаємо, за що серіал полюбили критики та фанати оригіналу.
Netflix вже кілька років будує стосунки з аудиторією геймерів та фанатів аніме. Виходить по-різному.
Наприклад, екранізацію серії книг Анджея Сапковського «Відьмак» (і відеоігор у тому ж всесвіті) схвалили критики (80% на Rotten Tomatoes), але не глядачі (54%) — особливо вона не сподобалася фанатам всесвіту. При цьому аніме спін-офф "Відьмак: Кошмар Вовка", який не заснований на першоджерелах, навпаки, отримав хвалебні відгуки (100% на RT).
Втім, Netflix добре трансформує відеоігри в аніме. Так, мультсеріал "Кіберпанк: Ті, що біжать по краю" по відеогрі Cyberpunk 2077, розробленої творцями того ж "Відьмака", вийшов успішним. На Rotten Tomatoes шоу має 100% позитивних рецензій критиків і 95% — глядачів. Аніме за грою DOTA – «Кров дракона» – не оцінили критики (69%), але загалом він сподобався глядачам (87%). А мультсеріал «Аркейн» (100% на RT) за мотивами гри League of Legends став найпопулярнішим анімаційним шоу Netflix та виграв дев'ять премій «Енні».
Але із серіалами з аніме у продюсерів Netflix досі нічого не виходило. Наприклад, шоу «Зошит смерті» Адама Вінгарда та «Ковбой Бібоп» Крістофера Йоста закрили після перших сезонів через низькі рейтинги та погані відгуки в пресі.
Але на початку осені 2023-го Netflix — разом із шоураннерами Меттом Овенсом і Стівеном Маедою — таки досяг успіху в цій галузі, випустивши «One-Piece», адаптацію аніме та манги письменника Ейічіро Оди.
Історія розгортається на фентезійній планеті корсарів, де лише вузька смужка суші не зайнята океаном. Підліток Манкі Д. Луффі (Іньякі Ґодой) мріє стати королем піратів і для цього розшукує "One-Piece" - таємничий скарб загиблого капітана Ґола Д. Роджера. Тим самим зайняті практично всі пірати на планеті.
У Луффі є суперсила: у дитинстві він з'їв чарівний диявольський фрукт і отримав здатність розтягуватись, як гума. Тепер від нього рикошетять кулі, кувалди і навіть гарматні ядра. За характером Манкі - це суміш Джека Спарроу та Івана-дурня: шахрай з добрим серцем, чий нескінченний оптимізм і віру в себе оточуючі приймають за дурість.
На пошуки скарбу Луффі збирає команду з таких мрійників-авантюристів. Воїн Ророноа Зоро (Маккенью Арата) хоче стати найбільшим фехтувальником; злодійка Нами (Емілі Радд) - скласти найдокладнішу карту світу; кухар Санджі (Таз Скайлер) – знайти легендарне місце, де збирається риба з усіх океанів планети. При цьому Луффі та його команда – «пірати іншого типу»: вони допомагають людям, а не грабують їх.
Піратство в "One-Piece" - романтична метафора внутрішньої свободи, можливість бути тим, ким хочеться. А гонитва за мрією — центральна тема історії. Луффі та його друзям протистоїть місцевий аналог Імперії із «Зоряних воєн» — тоталітарні морські піхотинці, чия мета — «позбавити піратів мрії»: знайти «One-Piece» раніше за них.
Світ серіалу досить божевільний. Тут чайки в уніформі листоноші розносять газети, а гігантські живі равлики служать телефонами. Один із героїв бореться відразу на трьох мечах: два — в руках, один — у роті. Ворогами Луффі стають пірат-клоун Баггі (Джефф Ворд), який вміє розривати себе на шматки, і наполовину людина наполовину акула-пила Арлонґ (Маккінлі Белчер III). При цьому одні герої одягнені в типові корсарські обноски, інші ніби потрапили в серіал з модного магазину. У океані зустрічаються гігантські чудовиська, але на суші — вояки з сокирами замість рук.
Дивно, але цей вінегрет працює, хоч серіал нічого не пояснює про свій світ. Глядачі без жодного сповільнення пролітають через яскраві локації, добре поставлений екшен та забавні діалоги, а комп'ютерна графіка доповнюється недешевими практичними ефектами та декораціями — наприклад, усі кораблі тут справжні, як у «Піратах Карибського моря».
Незважаючи на наївність історії, «One-Piece» регулярно нагадує, що світ піратів жорстокий і кровожерливий. У кожній серії монстри відкушують частини тіла людям, а персонажі рубають один одного на шматки та розбивають голови кувалдами (а потім витирають мізки із підлоги). Тому серіал отримав віковий рейтинг TV-14 — для глядачів віком від 14 років.
Творець "One-Piece" розповідає цю історію вже більше 20 років - і спить по три-чотири години на день. Вперше комікс про підлітка-пірата Манкі Д. Луффі з'явився в японському журналі манги Weekly Shonen Jump 22 липня 1997 - і випускається досі. Мультсеріал студії Toei Animation вийшов 20 жовтня 1999-го і теж продовжується.
За 26 років було продано понад 500 мільйонів копій манги, знято понад тисячу епізодів аніме та 15 повнометражних мультфільмів. «One-Piece» — манга, що найбільше продається в історії. Її найближчий конкурент – «Golgo 13» (300 мільйонів копій) – виходить із 1968-го. Як бренд «One-Piece» посідає двадцяте місце у рейтингу найуспішніших медіафраншиз світу із загальним доходом 20 мільярдів доларів. Нижче розташувалися "Володар перснів" та "Джеймс Бонд" - вони заробили по 19 мільярдів доларів. А ще разом із «Наруто» та «Бліч» «One-Piece» входить до так званої великої трійки аніме та манги — всесвітньо популярних і найтриваліших («Наруто» виходив з 1994-го по 2014-й, а «Бліч» — з 2001-го до 2016-го).
Всесвіт «One-Piece» вигадав японський письменник Ейітіро Ода, якому в 1997 році було 22. Завдяки своїй манге Ода посів десяте місце в топі авторів найбільш продаваїмої в історії художньої літератури (на першому — Вільям Шекспір) і вважається найвпливовішим сучасним письменником японських коміксів. При цьому всі ці роки він залишається єдиним автором усіх випусків, що буває досить рідко, оскільки над коміксами зазвичай працюють групи авторів.
Фанати полюбили "One-Piece" з кількох причин. По-перше, за детально продуману історію та опрацьований до дрібниць всесвіт. Останній з самого початку коміксу живе за власними законами, і Ода ніколи не порушував цього правила заради ефектних поворотів сюжету. Він створив кілька сотень героїв, чиї арки розвиваються природно та логічно. Основна історія теж розкручується повільно та поетапно: сюжетні повороти в «One-Piece» завжди глобальні і трапляються вкрай рідко, тому фанати чекають на них особливо сильно.
Друга причина - сам "One-Piece", скарб короля піратів Гола Д. Роджера, який за 26 років так ніхто і не знайшов. З одного боку, це лише наголошує на ідеї всього твору — погоня за мрією незважаючи ні на що. З іншого боку, за десятиліття пошуків скарбу у світі «One-Piece» повисла така грандіозна інтрига, що фанати просто не можуть перестати стежити за цією історією. За словами Оди, скарб Гола Д. Роджера існує — це фізичний об'єкт, і письменник уже знає, як закінчиться ця пригода.
За словами письменника, він планує завершити історію до 2025 року. А ще зізнається, що завжди мріяв екранізувати One-Piece, але через творчі розбіжності з потенційними продюсерами робота над проектом роками відкладалася — поки контракт із письменником не уклав Netflix.
На виробництво серіалу пішло цілих сім років: робота над ним розпочалася ще 2016-го. Сам Ода виступає у проекті виконавчим продюсером із правом вирішального голосу: він навіть затверджував акторів і займався постпродакшеном знятого матеріалу. На початку травня він опублікував відкритий лист, у якому розповів, що адаптація його творіння вийшла лише тоді, коли він виявився задоволеним результатом. А ще зазначив, що екранізація Netflix — його останній шанс перетворити справу всього життя на серіал.
«З огляду на передбачуваний термін мого життя, я вважаю, що це останній шанс подарувати „One-Piece“ усьому світу», — написав 48-річний Ода, який уже багато років живе з депривацією сну і спить лише по три-чотири години на добу.
У перші вихідні після прем'єри серіал побив рекорд «Дивних див» та «Венздей». "One-Piece" очолив топ Netflix у 84 країнах; інші флагмани стрімінгового сервісу — «Дивні дива» та «Венздей» — одразу після виходу лідирували у 83 країнах. Два тижні поспіль шоу залишалося найпопулярнішим на платформі. У перші вихідні його переглянули 18 мільйонів, у другі — 19 мільйонів, а у треті — ще 10 мільйонів.
Критики оцінили "One-Piece" позитивно. The Hollywood Reporter вихваляє його за ідею, тому що «дитячі мрії — це не легковажність, від якої з віком можна відмовитися, а полярні зірки», які допомагають людям реалізувати свій потенціал. При цьому в рецензії зазначено, що шоу відчувається як «гра ненавмисне», «не сприймає себе занадто серйозно і не вибачається за свою навмисну дурість». Rolling Stone теж пише, що перший сезон, «як і ранні епізоди аніме, навмисно легкі і по-хорошому дурні».
Сайт IGN називає шоу «жорстокою версією „Пітера Пена“, в якій персонажів жбурляють крізь стіни, забивають до смерті палицями або розрізають навпіл», та хвалить шоу за екшен. Інша сильна сторона — візуальні ефекти та графіка, але ще вище IGN оцінює практичні ефекти: «Шоу варто подивитися хоча б заради дивовижних декорацій піратських кораблів». Також журналісти хвалять вдалий каст головних героїв.
Порівнюючи серіал із першоджерелом, критики зазначають, що творцям серіалу вдалося повною мірою передати «почуття пригоди, яке було візитною карткою» оригінального аніме. При цьому, як пише Vulture, серіал «не досягає яскравих висот аніме, але все ж таки знаходить свій шлях, насичений гумором, душевністю та безумством». А IGN нагадує, що зміст оригінального аніме «занадто складний, щоб умістити його у восьмигодинні епізоди». Але важливо відзначити, що "One-Piece" від Netflix - короткий переказ історії Ейітіро Оди: у восьми годинних епізодах шоу вмістилися 44 серії аніме та 95 глав манги.
Критики поставилися до цього по-різному. Наприклад, журнал Empire написав, що за такої щільності переказу першоджерела серіал «добре працює» і «не здається поверховим чи затягнутим». А Rolling Stone, навпаки, назвав годинні епізоди шоу «роздутими».
IGN хвалить адаптацію за вірність першоджерелу, але зазначає, що шоу Netflix «намагається розповісти скорочену історію» та «надати якнайбільше фансервісу». А The Hollywood Reporter називає «слабкими елементами серіалу» «нерішуче ставлення до соціальних проблем, на кшталт класового поділу та расизму», а також «недостатньо [детально] прописаних» антагоністів історії, морських піхотинців.
Також серіал критикують за те, що він намагається бути аніме і не додає нічого нового у франшизу. До цього висновку приходить Variety: шоу надто нагадує оригінальний мультфільм і не дає нічого, чого не може дати оригінал. У «вірності вихідному матеріалу» визнавалися і автори серіалу. Рішення знімальної команди дотримуватися канону виконавчий продюсер шоу Марті Адельштейн пояснив тим, що попередні висловлювання Netflix на тему аніме — «Ковбой Бібоп» та «Зошит смерті» — були вільнішими до першоджерел і провалилися в прокаті.
Але, на думку багатьох рецензентів, ці недоліки не роблять шоу менш цікавим. "One-Piece" - це "відмінна варіація на тему давно існуючих манги та аніме", яка може "схвилювати внутрішню дитини як у підлітках, так і у дорослих".
На Rotten Tomatoes серіал отримав 86% позитивних рецензій від критиків і 95% від глядачів. Тому Netflix вже замовив шоураннерам другий сезон, але дата його виходу поки що невідома.
