Digital Art з ШІ
Афіша. Події
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
Допомога бібліотекам
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Конкурси
Поетична Хвиля
Сленг
Солодкий літературний конкурс
Фестивалі
Цікавинки культури
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Тетяна Дмітрієва. Конкурс драбблів
Пока
Ось і провела додому сім’ю сина до Василькова, де тепер постійно гудуть літаки, навчально-тренувальні польоти, літають часто ворожі ракети, дрони.
Самий менший син сина, шість років, коли сідав у крісло в машині забув мені сказати «Пока!». Довелось знову відчинити двері машини, і він мені прошепотів сором’язливо: «Пока!» Я поцілувала йому ручку, ледь стримуючи сльози.
У дітей своя доглянута садиба, де є будинок, трава, берези, ялинки, соняшники, гладіолуси, лохина, гойдається гамак. Нещодавно діти грались та знайшли уламок від ракети, слава Богу, без вибухової речовини. Жах охопив батьків: постало питання виїзду, але діти висловились проти.
Хай це «Пока!» лунає не надовго.