2025. Конкурси
Digital Art з ШІ
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
За 28 днів весна, кохання…
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Поетична Хвиля
Солодкий літературний конкурс
Тварини – наші друзі, а не іграшки
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Айтан Айля. Конкурс драбблів
0
Поділитися:
Не бійся…
“Не бійся…не бійся маленька дівчинко. Я тебе не відпущу, адже ти була моєю. Ти є моєю. І будеш. Я буду дивитись на тебе своїми блакитними очима, усміхатись тобі своєю білою усмішкою, лагідно перебирати твоє ніжне біляве волосся своїми тонкими пальцями поки ти спиш та зовсім тихо шептати тобі на вушко колискову. Не бійся моя лялечка, адже ми завжди будемо разом, чи не так?...Ти ж мене не покинеш, чи не так? Ох, ти мене не покинеш! В тебе не вийде!...Ха ха…ми залишимось поряд назавжди, красуне…правда?” - тихо промовляє мама, колихаючи мертву донечку в своїх слабких, блідих руках.