Анастасія Шостя

Ангел

Ангел обтріпує крильця. Морщить носик, потирає долоньки. Маленький ангел. Ховає у своїх дитячих очах мудрість. Я помічаю його, такого самотнього, посеред засніженої вулиці.

Я бачу його сумну посмішку в кришталевих бурульках. Які печалі застали його душу?

Він сумує за мною...?

Мій Ангел.

Кутається в поранковану хмаринку, немов в кожушок, походжає вулицею. Я кличу його, але голосу нема.

Ловлю його погляд. На щічках метушливо танцюють сузір'я веснянок.

Мій Ангел.

Я б колисала його на руках, говорила сотні безглуздих слів. Він підіймає сумні очі, киває кучерявою голівкою.

Березень ступає на засніжену землю. Він тримає маленьку долоньку. Його веде за руку Мій Ангел.

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up