Шукатка Мар’ян

Шлях

Він біг щодуху. Серце вискакувало, адреналін зашкалював. Гілки  періщили скатоване тіло. Проте ліс на його  боці.  Та й небо, випурхнувши з обіймів сну, одягнулось у важку чорну хмару, щоб змити сліди його пройдених доріг. Воно вислухало його молитви. Тихі, благальні, серцем.

 Господи! Скільки разів він подумки прощався з життям. Таким ще  молодим! А як люто вони ненавиділи його! Тільки від одного тризуба  на  грудях сатаніли. І тоді час зупинявся…

… Сьогоднішній світанок, заколисавши пильність похмелілих  орків, подарував  надію.

Ще трохи. Ще б  до річки… Всі сили - в кулак. Кожен крок – боротьба.

Плюскіт води… Рубікон!

«Отче наш,…», - слова кришили рештки зір.

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up