Ніна Горлиця. Конкурс драбблів
Нічна пригода
Жанна зробила останнє відчайдушне зусилля. Різкий поштовх відкинув її назад. Нарешті все скінчилося. Тіло раптом стало легесеньким та напівпрозорим. Жанні здалося, вона може літати.
— Де він?
Голоси навкруги знервовано замовкли. Тиша. Ця тиша страшніше за все на світі! Важке, наче свинцеве, тіло впало порожньою оболонкою. Жанна широко розплющила очі й засліпла від яскравого світла, сухі губи не ворухнулись. Аж раптом пролунав крик — новий, але напрочуд знайомий. Жанна відчула тепло у судинах, всередині розтеклося солодке. Руки обійняли дитинку, повітря застрягло в легенях, по щоках скотилися дві чи три краплі.
Маля напувалось любов'ю. Жанна зрозуміла, що хоче пити, їсти та довго спати.
