Сергій Мисько

Фінал роману

До занедбаної кімнати увійшла симпатична панянка.

– Вітаю.  Костик, дописав?

– Мав би завершити, – буркнув чоловік в пальті на голе тіло, продовжуючи бити забинтованими пальцями по клавіатурі.

– Що з пальцями? Холодно? – Вона спробувала пожартувати.

– Виробнича травма.

– Безлад, антисанітарія... – Вона оглядала розкидані по підлозі речі. – Я твій видавець. Мені не байдуже в яких умовах ти працюєш.

–  Це  антураж.

– І твоя дружина. – Вона взяла зі столу червонобоке яблуко. Відкусила.

– Таню, яблуко для антигероя роману, – буркнув письменник.

– До речі, смачне. – Вона посміхнулася.

– Фінал буде іншим. – Він хопив телефон і набрав 103. – Читав з монітора. – Негайно! Отруєння. Жінка. Моя. Чим? Яблуко із мого саду. Покроплене інсектицидом.

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір редакції
up