Чернелевський Ігор. Конкурс драбблів

Стара записка

Завтра ми з дружиною мали продавати батьківську квартиру, де я провів перше двадцятиріччя життя, і з якої сьогодні вивозили останні меблі.

У ящику старого секретера знайшовся конверт з пожовтілою від часу запискою, написаною округлими маленькими літерами:

«Любий Валечка!

Дуже чекаю, коли ми знову побачимось.

Назавжди твоя Ліза.»

Завмерши посеред кімнати, я читав і перечитував знайомий почерк.

— Валік, — прошипіла дружина, що безшумно з’явилася за лівим плечем, — нема часу читати! Зараз вантажники приїдуть.

Вирвавши в мене записку, вона зім'яла її і жбурнула на сміття.

— Швидше, — вона рубанула долонею в повітрі. — У тебе півгодини.

Я проводив поглядом записку.

— Звісно, — промовив я. — Звісно, Юленька.

Умови участі у конкурсі драбблів