Коберник Каріна. Конкурс драбблів

Останній розділ

            Темінь нічної вулиці нагадувала мені всі жахіття, через які мені довелося недавно пройти.

            Пережити всю біль та відчай, які так і хотіли вийти назовні, з душі.

            Тихі кроки Сема нагадали, що я тут знаходжусь не сама.

            – Еммі, тебе всі чекають, – хлопець спробував наблизитись, але я вже виставила руки на знак протесту.

            – Їхні очікування жалюгідні. Я рятувала світ ризикуючи своїм життям та близькими. Я рятувала інших і відмовилась від своїх мрій, тим самим ламаючи себе зсередини.

            – Я розумію тебе, – зітхнув він.

            – Якби розумів, тоді б не кинув мене напризволяще долі. Здається, я у своїй історії стала другорядним персонажем.

Умови участі у конкурсі драбблів