Богдана Крамченко

Ми

Спершу ми були порізно. Він - вкритий пилом і холодом, я - з болем в душі і опухлим від сліз обличчям.

Випадково в паніці забігаю у двері, які завжди були зачинені для мене. Я вже й не сподівалась їх відчинити. Та цього разу відчиняю. І зустрічаю його.

Він вітається зі мною сердитим скрипінням, що змінюється на лагідне муркотіння від мого дотику. Вперше за багато часу посміхаюсь. Я втішаю його від самотности, він заповнює пустку в мені. 

Відтоді ми - я та мій рояль - одне ціле.

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up